АНОНС: У Києві презентують працю ідеолога націоналізму, вбитого нацистами

Перевидання праці провідного діяча українського національно-визвольного руху, ідеолога українського націоналізму Дмитра Мирона ("Орлика") "Ідея і Чин України" презентують у Києві.

Презентація приурочена до 89-ї річниці створення ОУН (3 лютого 1929 року). 

 

Дмитро Мирон ("Максим Орлик", "Орлик", "Піп", "Андрій"; 1911 - 1942) - провідний діяч ОУН(б), крайовий провідник ОУН на Північно-східних українських землях із центром у Києві (1941-1942). Загинув у перестрілці з агенами нацистського СД на розі сучасних вул. Б. Хмельницького та Лисенка.  

У заході візьмуть участь Голова Проводу Організації українських націоналістів (бандерівців), Генеральний секретар Світового конгресу Українців Стефан Романів, директор НАЦ "Українські студії стратегічних досліджень" Юрій Сиротюк та редактор офіційного видання ОУН(б) "Шлях Перемоги" Віктор Рог.

2 лютого, п’ятниця, 11.00

Місце: прес-центр Української інформаційної служби (м. Київ, вул. Ярославів Вал, 9).

Організатори: Українські студії стратегічних досліджень та Українська інформаційна служба.

Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"