У Мінську відкрилася перукарня "Чекіст"

3 січня 2018 року в білоруській столиці запрацювала чоловіча перукарня ("барбершоп") під назвою "Чекіст".

Заклад розташовується на вул. Тимірязєва, повідомляє білоруська служба Радіо "Свобода".

 

Свої мотиви для вибору назви один із співзасновників "барбершопу" Олег пояснює так:

"Усім подобається фільми з Джеймсом Бондом. Назва "Чекіст" має на увазі загальне поняття – працівник органів державної безпеки. КДБ, ФСБ, британська розвідка, будь-які розвідки світу й органи державної безпеки. Коли ми просто подивимося фільми про спецслужби, то в нас вималюється образ людини, яка завжди добре виглядає, приклад для чоловіка, завжди акуратна зачіска. На нього завжди приємно подивитися. Такі люди завжди в порядку, успішні. Тому ми вибрали цю назву".

За словами його компаньйона Іллі, назва "Чекіст" слугує "фішкою", яка допомагає виділятися на мінському ринку, насиченому перукарнями:

"На дворі ХХІ століття, і сучасна молодь, напевно, не так багато уваги звертає на історію. Старші люди, звичайно, звернуть увагу на нашу назву. Імовірно, з їх боку буде певний негатив. Але ми на цьому не акцентуємо увагу. Звичайно, в історії за цим словом негатив, сталінські репресії. Але ми не хочемо в це заглиблюватися чи привертати увагу. Ми хотіли нестандартну назву, яка б викликала цікавість і все".

Як відомо, чекістами називали (й у деяких пострадянських країнах продовжують називати) співробітників репресивних спецслужб. Слово походить від російської абревіатури ЧК – Надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією та саботажем, утвореної більшовиками в 1917 році.

Такою була перша назва репресивно-карального органу СРСР, який потім реорганізовувався в ГПУ, ОГПУ, НКВД, НКГБ, МВД, МГБ і КГБ.

Нагадаємо, група російських науковців звинуватила  директора ФСБ Росії Олександра Бортникова у виправданні сталінських репресій.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.