В Інтернеті відкрилася "Зала комунальної преси"

12 грудня Музей-архів преси та Центр демократії та верховенства права презентували “Залу комунальної преси”.

Це - інтерактивний онлайн-ресурс, на якому зібрані дані про усі комунальні друковані ЗМІ, що підлягають роздержавленню в Україні, передає сайт Центру демократії та верховенства права.

До уваги відвідувачів - електронна база 638 газет, що мають бути реформовані вже до кінця 2018 року.

 

Станом на кінець другого року реформи (усього їх три), вже роздержавилися 18% комунальних видань. Тож останній рік буде найбільш напруженим, протягом якого решта газет повинні вивести із числа засновників муніципальні органи.

Поки цей процес триває, кожен в режимі онлайн може ознайомитися з індивідуальною карткою видання на сайті, дізнатися про його засновників, сферу розповсюдження, стан реформування та, навіть, погортати і завантажити відсканований примірник.

Так виглядає індивідуальна картка видання в "Залі комунальної преси" 

Інтерактивна карта преси була створена Центром демократії та верховенства права у партнерстві з Музеєм-архівом преси та за підтримки Уряду Швеції.

 Інтерактивна карта преси

Нагадаємо, реформа державних та комунальних ЗМІ розпочалась 1 січня 2016 року після прийняття у грудні 2015-го відповідного закону, який передбачає обов’язкове роздержавлення друкованих ЗМІ, а як наслідок – припинення фінансування цих видань із державного та місцевих бюджетів.

Усі державні та комунальні газети  повинні реформуватися до кінця 2018 року, інакше їхні свідоцтва про реєстрацію будуть скасовані.

Роздержавлення, окрім іншого, має на меті підвищення якості друкованої преси через переформатування їхньої роботи, відповідно до запитів та особливостей ринку та конкуретного середовища. 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.