Археологи знайшли невідому порожнину всередині піраміди Хеопса. ФОТО

Археологи відкрили містичну порожнину, заховану глибоко всередині піраміди Хеопса – найстарішого зі семи чудес стародавнього світу.

Науковці підозрювали про існування порожнини ще 2016 року, однак точко підтвердити це вдалося лише тепер завдяки мюонному скануванню (технологія працює за принципом рентгенівського сканування, тільки замість рентгенівських променів – мюонні космічні промені).

Масивна порожнина всередині піраміди має як мінімум 30 метрів завдовжки, пише "Українська правда. Життя" з посиланням на Naked Science.

Фото: Naked Science

Порожнина розташована над великою галереєю – коридором, який з'єднує покої правителя і правительки у самому центрі історичного пам'ятника.

Заміри показують, що порожнина має подібні до великої галереї розміри. Це перша велика структура, знайдена всередині піраміди з ХІХ століття.

 

Наразі незрозуміло, чим була ця порожнеча: коридором, покоями, чи відігравала вона якусь важливу роль у будівництві самої піраміди.

Імовірно, загадкову кімнату не використовували в поховальних ритуалах, а вона була структурним елементом піраміди, який допомагав розподілити вагу каменю.

Зараз учені працюють над створенням крихітного дрона, який зможе обстежити піраміду ізсередини, якщо вдасться отримати від влади Єгипту дозвіл та таке дослідження.

Піраміда Хеопса – це гробниця єгипетського фараона IV династії Хуфу. Її створили більш ніж 2,5 тисячі років до нашої ери.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.