АНОНС: У Києві відкриється виставка "100 років боротьби: Українська революція 1917-1921"

Виставка, приурочена 100-річчю проголошення Української Народної Республіки. Інсталяція розповідатиме в простій та цікавій формі про події Української революції 1917 - 1921 рр.

Експозиція з 20 банерів діятиме в центрі столиці - біля фасаду ПАТ "Укрпошта" (Головпоштамту), повідомили в Українському інституті національному пам'яті.

 

"Завдання виставки - нагадати українцям про події Української революції столітньої давнини, пояснити, що це не "громадянська війна", як стверджувала радянська пропаганда, не тільки "стихія і розруха", але передусім відродження української державності, формування української нації, ренесанс української культури та духовності.

У виставці ми розповідаємо про українське державотворення, всі його етапи, формування Збройних сил, українську дипломатію, науку, освіту, культуру, церковний рух, становище національних меншин, революційне повсякдення й багато іншого.

Нам надзвичайно важливо розповісти про це не лише українцям, але й світові, аби заперечити одну з ключових тез російської пропаганди, що Україна не є геополітичним непорозумінням, яке з'явилося на мапі світу після розвалу Радянського Союзу, а має давню історію державотворення, відновила державну незалежність 1991 року завдяки героїчній боротьбі багатьох поколінь українців", - розповідає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Виставка розповість про десять історій провідників революційного руху та детально висвітлить різні аспекти творення Української державності 1917 - 1921 рр.

Завдяки інсталяції всі охочі можуть перенестися в минуле століття і подивитися як починаючи з весни 1917 року відбувалося становлення української держави - розбудовувався державний устрій, працювали урядові організації, вводилась українська грошова одиниця, діяла церква, розвивалися власне військо і флот, освіта й культура.

Виставка діятиме кілька місяців.

Учасники: Володимир В’ятрович - Голова Українського інституту національної пам’яті та представник ПАТ "Укрпошта" .

15 листопада, 12.00

Місце: фасад Головного Поштамту (Київ, вул. Хрещатик, 22)

Організатор виставки: Український інститут національної пам’яті.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.