Німецький фонд пропонує 10 тис. євро за есе про людяність в епоху нацизму

Фонд "Пам'ять, відповідальність та майбутнє" (EVZ) оголошує міжнародний конкурс документального оповідання "Бути людиною".

Трагічна історія Другої світової сповнена злочинів проти людяності. Утім, вона знала і чимало прикладів величі духу. Адже в найбезнадійнішій ситуації є місце гідному вчинкові. Конкурс документального оповідання дасть змогу з реальних історій зібрати портрет Людини і символічно сказати їй "дякую".  

Мета конкурсу: розповісти громадськості і ЗМІ про приклади гуманізму в епоху націонал-соціалізму.

На конкурс приймаються прозові твори у двох номінаціях:

"Документалістика" – для професійних письменників, журналістів, членів творчих спілок. Текст обсягом до 10 000 знаків з пробілами. Тексти, що не були опубліковані, приймаються в жанрах літературного нарису, есе, оповідання, новели, статті.

"Історія людини" – для непрофесійних учасників, усіх охочих. Текст обсягом до 5 000 знаків з пробілами.

У кожній номінації експертне міжнародне журі, що складається з професійних письменників і журналістів, обере трьох переможців. Загальний призовий фонд для двох країн складає 10 000 євро. Твори приймаються на Конкурс до 31 січня 2018 року

Деталі можна дзінатися за посиланнями: умови конкурсу й форма заявки.

Міжнародний конкурс документального оповідання "Бути людиною" ініційований Німецьким фондом "Пам'ять, відповідальність і майбутнє" спільно з його партнерами ВБО "Турбота про літніх в Україні" та CAF Россия в рамках програми "Місце зустрічі: діалог". 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.