На Алеї Героїв Небесної Сотні облаштують пішохідну зону

22 червня Київрада надала дозвіл на відведення земельних ділянок на Алеї Героїв Небесної Сотні для облаштування пішохідної зони.

Про це повідомляє офіційний веб-сайт Київської міської ради.

На пленарному засіданні Київської міської ради депутати надали дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності на Алеї Героїв Небесної Сотні для облаштування пішохідної зони.

Рішення підтримали 89 депутатів.

Проект землеустрою розроблять на земельних ділянках орієнтовними площами 0,51 га; 0,53 га; 0,32 га від майдану Незалежності до алеї Героїв Небесної Сотні, 3-5 для облаштування та експлуатації пішохідної зони, благоустрою та озеленення території, що належить меморіально-музейному комплексу.

Зазначена територія за функціональним призначенням належить до території вулиць та доріг (уточнюється червоними лініями). Детальний план території відсутній.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.