В Лаврі знайшли мумію. Єгипетську

5 травня в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться представлення колекції старожитностей Давнього Єгипту.

На початку 2017 року, під час звірки фондів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, заступник генерального директора археолог Сергій Пивоваров виявив справжню древньоєгипетську мумію.

Згодом стало відомо, що йдеться  навіть про кілька надзвичайно цікавих експонатів, які потрапили до Києва ще на межі ХІХ - ХХ століть.  Як з’ясувалося, спершу вони зберігалися у Церковно-археологічному музеї, потому перебували у Музеї атеїзму, який тоді розташовувався у Києво-Печерський Лаврі.

Кілька десятків років ці унікальні предмети, забутими знаходилися у  фондосховищі, і лише тепер  були віднайдені. Нині колекція старожитностей Давнього Єгипту складається з двох мумій, двох розписаних саркофагів та кількох канопів (грець. Κάνωβος лат. Canopus – поховальних посудин для внутрішніх органів).

Учасники презентації:

- Євген НИЩУК - Міністр культури України.

- Любомир МИХАЙЛИНА – доктор історичних наук, генеральний директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

- Сергій ПИВОВАРОВ – доктор історичних наук, заступник генерального директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

- Гліб ІВАКІН – професор, доктор історичних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, заступник директора Інституту археології Національної академії наук України.

- Микола ТАРАСЕНКО -  доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського Національної академії наук України.

- Віктор КЛОЧКО - професор, доктор історичних наук, завідувач кафедри археології Національного університету "Києво-Могилянська академія".

- Лариса КУЛАКОВСЬКА - кандидат історичних наук, директор археологічного музею Інституту археології Національної академії наук України.

5 травня, п’ятниця, 11.00 

Місце: Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник (м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп. 25).

Акредитація для представників ЗМІ:  тел.: 234-15-36, ел. адреса: presa@mincult.gov.ua.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.