АНОНС: В Києві виставковий проект "Vis-à-vis. Україна-Франція: 800 років після Анни"

Освітньо-виставковий проект "Vis-à-vis. Україна Франція: 800 років після Анни", що розкаже про місце України у загальноєвропейському культурному просторі, відкриється в рамках фестивалю "Анна фест".

Як пов’язані Шевченко та Делакруа, автор знакової для французів "Свободи на барикадах"? Які українські міста входили у ХІХ столітті до європейських туристичних турів? Як в один ряд із "Живописною Францією", "Живописною Швейцарією" і "Живописною Бельгією" стала "Живописна Україна"? Яким чином були пов’язані дві найвідоміші емансипантки свого часу – письменниці Марко Вовчок і Жорж Санд? Про це можна буде дізнатись, відвідавши "Vis-à-vis".

Проект окреслює місце України у загальноєвропейському культурному просторі, а також культурні зв’язки України і Франції, які розпочалися в ХІ столітті, коли київська княжна Анна вийшла заміж за короля Франції Генріха І, ставши одним з найефективніших послів Київської Русі в середньовічній Європі і посівши важливе місце в історії взаємин франкомовного світу та Київської Русі-України. 

Організатор виставки, Національний музей Тараса Шевченка, продовжує свою лінію освітньо-виставкових дитячих проектів. Дитячий інтерактивний майданчик проекту – відображення процесу навчання та можливість засоціювати себе із дитиною в Україні та у Франції у ХІХ столітті, усі експонати розташовано на рівні очей дитини. 

Паралельно буде представлено найкращі науково-технічні розробки учнів-членів НЦ "Мала академія наук України" за 2015-2016 роки.

Відкриватиме виставку юних винахідників президент МАН Станіслав Довгий та представник ЮНЕСКО Жан-Поль Нгоме Абьяга, а також представники Міністерства освіти і науки України.

Очікуються представники дипломатичних місій Франції, Бельгії та Швейцарії.

27 травня – 13 червня

Місце: Національний музей Тараса Шевченка (Київ, бульвар Шевченка, 12)

Організатори: Національний музей Тараса Шевченка, Третій міжнародний фестиваль мистецтв Anne de Kiev Fest, Національний центр Мала академія наук України. 

Відкриття 27 травня о 16:00. Вхід вільний.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.