АНОНС: Прес-конференція до 10-ї річниці утворення архівів ЦДАЗУ і ЦДЕА

12 травня відбудеться прес-конференція з нагоди 10-ї річниці утворення Центрального державного електронного архіву України (ЦДЕА України) та Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ).

В ході прес-конференції керівники двох наймолодших центральних державних архівів України розповідатимуть про здобутки, проблеми та бачення подальшого розвитку очолюваних ними архівів.

Архіви також презентуватимуть свої колекції та знайомитимуть із своєю діяльністю. Зокрема, у конференц-залі буде представлено стаціонарну виставку "МИТІ ІСТОРІЇ: фрагменти виставкової діяльності Центрального державного архіву зарубіжної україніки".

На окремих стендах демонструватимуться маловідомі архівні документи та музейні предмети, що зберігаються у ЦДАЗУ: документи та особисті речі протодиякона Василя Потієнка – голови Всеукраїнської православної церковної ради, активного діяча УАПЦ в Україні та за кордоном, а також Павла Дорожинського – відомого українського громадсько-політичного діяча, члена багатьох українських еміграційних організацій, голови проводу ОУН (державників) та засновника видання "Українське Слово".

У рамках заходу також планується урочисте підписання договору між ЦДЕА України та Громадською організацією "Вікімедіа Україна" і передавання для проведення експертизи цінності електронного інформаційного ресурсу "Український мовний розділ вільної енциклопедії "Вікіпедія".

Під час прес-конференції демонструватимуться онлайн виставка ЦДАЗУ "Безцінний спадок українців", а також відеопрезентації про діяльність ЦДЕА України та ЦДАЗУ.

До участі запрошені представники Державної архівної служби України та інших державних органів, керівники архівних установ і музеїв України, відомі українські науковці, громадські діячі, представники ІТ-бізнесу.

Учасники прес-конференції:

Тетяна Баранова – Голова Державної архівної служби України

Олександр Риженко – Голова Державного агентства з питань електронного урядування України

Наталія Колесніченко-Братунь – завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності,

Юрій Ковтанюк – директор ЦДЕА України

Ірина Мага – директор ЦДАЗУ

Прес-конференція запланована на п’ятницю, 12 травня, 10:00

Адреса: Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.