Французькі археологи знайшли невідоме давньоримське місто. ФОТО

Дослідники Національного інституту археологічних досліджень Франції знайшли залишки давньоримського міста.

Першими знахідками стали дві мозаїки на підлозі грандіозної будівлі римської архітектури в містечку Узес на півдні Франції, передає "Новое время".

Археологи відшукали 2000-літній комплекс споруд, стіни й підлога яких також містять розпис.

Очищення знайденої мозаїки. Фото: INRAP

"Ця мозаїка дуже вражає через свій великий розмір, схоронність і мотиви, які поєднують в собі класичні геометричні форми з зображеннями тварин. Цей вид складної мозаїчної мостової часто зустрічається в римському світі в 1-му і 2-му століттях нашої ери, але наша мозаїка була створена приблизно за 200 років до цього, так що це дивно", — пояснюють дослідники.

Раніше про це поселення вченим майже нічого не було відомо. Розкопки розпочалися в жовтні 2016 року, коли на місці в ході будівництва школи були виявлені стародавні будівлі під землею.

"До початку нашої роботи, ми знали, що там було римське місто під назвою Ucetia тільки тому, що його ім'я було згадано на стелі в Німі, поряд з 11 іншими назвами поселень в цьому регіоні", — розповідає Філіп Кейн з французького Національного інституту превентивних археологічних досліджень.

Зображення птаха на знайденої мозаїці. Фото: INRAP

Команда інституту протягом цього року продовжуватиме розкопки. Науковий звіт про виявлені артефакти також буде опубліковано протягом року, коли вони будуть належним чином проаналізовані й датовані.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.