Спецпроект

Архіви ООН про злочини нацистів опублікують онлайн

Лондонська бібліотека Вінера опублікує раніше недоступні архіви Об’єднаних Націй, куди збирали відомості про масове знищення євреїв.

Католог на 10 тис. справ з 21 квітня буде доступний для онлайн-пошуку, пише The Guardian.

Йдеться про документи й письмові свідчення, що були вивезені зі Східної Європи під час Другої світової війни і потрапили в Комісію Об’єднаних Націй з розслідування воєнних злочинів у 1943 році.

З документів випливає, що перші вимоги правосуддя пролунали з окупованих країн (Польща, Китай), а не з Британії, США чи СРСР, які після війни організовували Нюрнберзький трибунал

У документах зафіксовано, що збір свідчень почався незабаром після того, як було проголошено декларацію Об’єднаних Націй в січні 1942 року (на основі цього документа в 1945 році створять ООН).

Відповідно до архівів, Польський уряд у вигнанні постачав англійському уряду надзвичайно деталізовані описи концтаборів Аушвіц і Треблінка, де нацисти задушили газом мільйони євреїв.  

Деякі з найраніших документів було зібрано, щоби пред’явити офіційне звинувачення Адольфу Гітлеру за його роль в організації та контролі за масовими вбивствами, що їх проводили нацистські війська в Чехословаччині.

Левову частку доказів зібрав чеський уряд в екзилі. Архів містить понад 300 сторінок, які докладно відображають накази та відповідальність Гітлера.

Урешті-решт, фюреру таємно висунули звинувачення на зустрічі Комісії з розслідування воєнних злочинів у кінці 1944 року, коли Люфтваффе бомбардувало Лондон.

Бібліотеку Вінера заснував д-р Альфред Вінер у 1934 році в Амстердамі, щоб відслідковувати антисемітизм нацистів. На початку Другої світової війни він перевіз бібліотеку до Лондона, відтак працював на британський уряд, інформуючи його про гітлерівський режим і збираючи докази для Нюрнбезького трибуналу.

Тепер бібліотека підтримує дослідження Голокосту й геноциду. Також вона співпрацює з Міжнародною пошуковою службою, допомагаючи людям, які розшукують своїх родичів, що потрапили в концтабори.

"Каталог Комісії ОН із розслідування воєнних злочинів, буде доступний онлайн на нашому сайті цього тижня, — повідомив архівіст бібліотеки Говард Фалькзон, — Тоді люди матимуть можливість відвідувати сам архів і шукати в ньому. Ми очікуємо посилений інтерес. Деякі файли PDF (у які  було скопійовано 900 Гб архіву) містять по 2000 сторінок. Це буде вперше, коли кожен у Сполученому Королівстві матиме до них доступ. Можливо станеться так, що доведеться переписувати ключові розділи історії за допомогою нових доказів".

Архів засекретили в 1940-х, коли Західна Німеччина стала ключовим союзником Великої Британії в "холодній війні" і від використання архівів відмовилися.

Раніше до документів допускали тільки дослідників, що отримали дозвіл від свого уряду та згоду Генсека ООН. Причому копіювати чи робити нотатки заборонялося. 

Як повідомляє сайт бібліотеки Вінера, доступним онлайн буде тільки сам каталог архіву. Отримати цифрові копії документів можна буде в читальному залі бібліотеки в Лондоні. Для цього дослідникам слід домовлятися про візит заздалегідь, відправивши заявку на електронну пошту info@wienerlibrary.co.uk.  

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.