Розпочато зйомки бойовика про Данила Галицького. ВІДЕО

Режисер Тарас Химич оголосив, що працює над створенням нового фільму. Це буде художній блокбастер "Король Данило".

Про це повідомляє "Zахіd.net". Останнім часом режисер займався пост-продакшном своєї останньої стрічки "Жива". Але раптом Химич заявив, що зйомки нового фільму вже почалися. Працюватиме та сама команда, що створила "Живу".

"Це позитивна історія. Це історія, яка сталася давно, але на цій землі, де ми живемо. Воно безпосередньо стосується всіх нас", ― поділився думками Тарас Химич.

На телебаченні й у Мережі вже можна побачити офіційний тизер майбтунього фільму:

У центрі сюжету буде не тільки постать короля Данила Галицького, але й образ імперії, якою він керував. Атмосферу обіцяють відтворити з якомога більшою історичною точністю з ефектними батальними сценами.

"Ми вже працюємо з реконструкторами, будемо мати тренувальні табори для акторів. Все ж таки це зброя і всі мають володіти нею правильно. Обіцяємо вам розкішні постановки боїв, дуже видовищні", ― розповіла виконавчий продюсер Олеся Галканова.

За словами Химича, зйомочні локації відповідатимуть місцям історичних подій.

"Ми вибрали декілька локацій і на одній із них ми навіть хочемо побудувати таке тогочасне містечко, хочемо створити середовище. Тобто є одна локація на Прикарпатті, це буде для побудови міста. Але ми хочемо також знімати і на центральній Україні, і на Поділлі, тому що це ж держава була велика, вона не обмежувалася тільки Галичиною чи Волинню, це фактично Київська Русь", ― пояснив режисер.

Імен акторів режисер наразі не оприлюднює, але обіцяє, що обрали тих, хто несе у собі дух цієї землі. Прем'єру "Короля Данила" її творці обіцяють на 2018 рік.

Тарас Химич став відомим завдяки документальним фільмам, як от: "У рамках долі. Історія 1-ї дивізії УНА" (2005), "Золотий вересень. Хроніки Галичини 1939-1941" (2010), "Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919—1939" (2012), "Хроніка Української повстанської армії 1942-1954" (2014), "Легіон. Хроніка Української Галицької армії" (2015).

У 2016 році режисер представив свій перший художній фільм "Жива" про долю Анни Попович, яка воювала в лавах УПА.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.