В Інтернеті збирають підписи за пам’ятник Бандері в Києві

3 січня на сайті Київради з’явилась електронна петиція із закликом встановити в центрі столиці пам’ятник Провіднику ОУН Степану Бандері.

Ярослав Шевчук, який зініціював петицію, переконаний, що монумент повинен постати на місці зруйнованого в 2013 році пам’ятника Леніну.

"З метою націонал-патріотичного виховання української молоді, пропоную встановити пам’ятник Степану Бандері на місці поваленого пам’ятника Леніну, який знаходився на розі бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, перед Бесарабською площею. Степан Бандера являє собою символ незламного духу та безмежної відданості ідеї боротьби за українську державність. Пам’ятник Бандері стане культовим місцем у Києві для усіх свідомих українців, а також нагадуванням противникам України, що Київ – це є українське місто", – йдеться у пропозиції.

Щоби потрапити на розгляд міської влади, петиція має зібрати 10 тисяч підписів за 3 місяці. Станом на 13:25 6 січня зібрано 442 підписи.

Як КГБ вбив Степана Бандеру

Вождь ОУН у німецьких тюрмах і концтаборах

Історик Микола Посівнич: "Культ Бандери створили його опоненти"

"Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939-1959)"

Бандера і Ровецький. Вороги, яких концтабір зробив союзниками

Як радянська влада убила батька Степана Бандери

Всі матеріали ІП за темою "Бандера"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.