Розшукуються оборонці Луганського аеропорту для створення фільму

Благодійний фонд "Народна підтримка воїнів АТО" шукає безпосередніх учасників та свідків подій, пов’язаних з обороною Луганського аеропорту.

Про це йдеться в оголошенні на сторінці фонду у "Фейсбуці".

"Для реалізації нашого проекту — створення книги та документального фільму про оборону Луганського аеропорту — ми збираємо свідчення і спогади учасників та свідків цих подій, а також фото- і відеоматеріали", — пишуть волонтери.

Усі, хто готовий допомогти, можуть писати в приватні повідомлення на сторінку фонду, електронну пошту nafront@i.ua або звертатися до координатора Сергія Глотова за тел.: (098) 361-90-73.

ДОВІДКА:

Оборона Луганського аеропорту підрозідлами Збройних сил України тривала 146 днів (8 квітня — 1 вересня 2014 року). У середині червня 2014 року 350—370 українських солдатів діяли в повному оточенні російських військ та терористичних формувань "ЛНР". За місяць командування сектору "А" розблокувало аеропорт, надавши його залозі підкріплення, боєприпаси та постачання.

На кінець серпня летовище обороняли 1,5-2 тис. українських військових, переважно з 80-ї аеромобільної бригади. Внаслідок шаленого штурму підрозділами російських 200-ї мотострілецької бригади та 3-ї бригади спецпризначення українські війська змушені були залишити аеропорт. Знищивши злітну смугу, вони прорвали кільце оточення й відступили.  

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.