Вперше в Україні особа із синдромом Дауна отримала вищу історичну освіту

Мешканець Луцька Богдан Кравчук, який має синдром Дауна отримав вищу освіту історика. Це перший такий прецедент в Україні.

Про це повідомила представник Українського інституту національної пам’яті у Волинській області Леся Бондарук у "Фейсбуці".

За її словами, Богдан Кравчук вступив на історичний факультет Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки у 2014 році.

 
Богдан Кравчук
FB Леся бондарук

За словами матері Богдана, Євгенії Кінах, любов до історії хлопцю прищепив дідусь.

Завдяки міністру освіти Сергію Квіту та його заступнику Павлу Полянському вдалося скасувати радянську норму 1970-х років, яка забороняла здобувати вищу освіту людям з такими захворюваннями.

"Усі ці 5 років Богдан сумлінно вчився і часто був набагато успішнішим за звичайних студентів. Вони могли прогуляти, недовчити... А Богдан так любить історію, що він не міг бути іншим і не міг підвести високу довіру до його можливостей. У його успіхах велика допомога Мами Євгенії Кінах, яка була незмінним асистентом свого любимого студента", – написала Леся Бондарук, яка теж долучилася до боротьби Богдана за право на вищу освіту. 

Диплом бакалавра історії Богдан отримав 11 липня.

"Приклад Богдана – це промінь надії багатьом батькам особливих дітей. Бо відтепер вони знають, що якщо вірити у своїх дітей і розвивати їхні можливості, то мрії збуваються", – переконана Бондарук.

 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.