У варшавському архіві знайшли картотеку на 20 тисяч червоноармійців у складі Війська Польського

У Військово-історичному бюро Республіки Польща (раніше – Центральний військовий архів) у Варшаві виявили картотеку, що містить 20 тис. анкет солдатів Червоної (Радянської) армії, спрямованих на службу до Народного Війська Польського.

Про це повідомляє Monitor Info з посиланням на "Польське радіо для закордону". Оскільки раніше документи не були обліковані, доступними вони стали тільки зараз.

"Тут знаходяться приблизно 20 тис. особових анкет, які ми зараз скануємо, деякі з них дуже об’ємні. Декотрі я вже опублікував. Частина їх містить фотографії і по 3–4 сторінки детальних даних", – розповідає директор ВІБ і член колегії Інституту національної пам’яті (ІНП), професор Славомір Ценкевич.

Досліджуючи знайдені матеріали, ВІБ натрапило на чергові 8 тис. особових папок військовослужбовців Червоної (Радянської) армії.

"Я не здогадувався про те, що кадровики Червоної армії безпосередньо документували проходження служби солдатами Червоної армії, направленими до Польської народної армії. Навіть писав про це у своїх публікаціях. А виявляємо, що на цих 20 тис. солдатів, анкети яких у нас уже є, маємо ще приблизно 8 тис. папок", – додав професор Ценкевич.

Як пише сайт ucrainarma.org, радянські солдати солдати почали з’являтися в армії комуністичної Польщі з моменту формування її 1-ї дивізії в СРСР. У березні 1944 року сформований 1-й корпус Польських збройних сил в СРСР передислокувався до українських Сум. Пізніше всі польські військові формування на території СРСР об’єдналися в 1-шу Польську армію, де служило до 40 % українців.

Мобілізації до Польської армії в СРСР здійснювалися зокрема й з українського Поділля в 1944 і в 1945 роках навіть після того, як армія облишила терени СРСР. Остаточного вигляду Народне Військо Польське набуло 29 липня 1944 року після об’єднання Польських збройних сил в СРСР та партизанської комуністичної Армії Людової.

Керівник ВІБ вважає, що найважливіше – дослідити, хто з радянських офіцерів залишився у комуністичній Польщі і влився в суспільство. "Також наскільки ці люди (…) причетні до створення групи, середовища, яке ще за Народної Польщі, а, може, навіть після 1989 р, вже за вільної Польщі, вело відповідну діяльність для реалізації радянських, а потім і російських інтересів", – заявив професор.

Окрім цього, ВІБ знайшло і передало в ІНП документи першого післявоєнного керівника розвідувального відділу Генштабу народної Польщі (1944—1945) полковника Никанора Голосницького (псевдо "Озга"), службовця Головного розвідувального управління Генштабу СРСР.

Після завершення проекту картотеку архіву, що налічує понад 20 тис. реєстраційних карток, планують зробити доступною для дослідників в електронній версії.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.