АНОНС: У Києві відкриють виставку "Богдан Гаврилишин: Людина світу, народжена в Україні"

На виставці до 90-річчя з дня народження Богадана Гаврилишина будуть представлені біографічні документи, що розкривають його діяльність в різноманітних міжнародних організаціях та внесок у розвиток української держави.

Презентована виставка – це перше широке оприлюднення особистих документів Гаврилишина та зібраних ним матеріалів стосовно шляхів розвитку України.

Учасники презентації матимуть можливість ознайомитися з документами, що розкривають діяльність Гаврилишина, спрямовану на підтримку України. В них висвітлюються його зусилля щодо визнання у світі незалежної України, пропагування її духовних і культурних цінностей.

На виставці будуть представлені невідомі широкому загалу фотокартки, які ілюструють роль Гаврилишина у розв’язанні складних питань української політики, його участь у різноманітних заходах як в Україні, так і закордоном.

Значний інтерес становить презентоване в експозиції листування з відомими громадськими, державними, політичними діячами світового рівня, серед яких Маргарет Тетчер, Романо Проді, Александр Квасневський, Збігнєв Бжезінський та ін.

Емоційного забарвлення експозиції надає листування Гаврилишина з сім’єю, родичами, друзями. Наповнені душевним теплом та дотепним гумором листи свідчать про панування в його родині сімейних цінностей та українських традицій.

На виставці презентуватиметься частина особового фонду  Гаврилишина, яка вперше надійде до читального залу ЦДАГО України для користування дослідниками суспільно-політичної історії України ХХ-ХХІ століть.

Урочиста презентація виставки: 17 жовтня, 17.00

Місце: Київ, вул. Генерала Алмазова (колишня Кутузова) 8, ЦДАГО України

Організатори: Центральний державний архів громадських об’єднань України, Благодійний фонд Богдана Гаврилишина.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.