В Україні вперше розкопали трипільську майстерню з обробки металу. ФОТО

В Кам'янці-Подільському (Хмельницька область) археологи знайшли ливарню часів пізньої трипільської культури. Вік розкопаної майстерні оцінюють майже в 6 тисяч років. Це перша трипільська ливарня, виявлена в Україні.

Про це на сторінці у ФБ повідомили представники Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції.

Археологи зазначають, що ливарню віком 3800-3600 років до н.е. знайшли в самому центрі історичного Кам'янця-Подільського, на площі Польський ринок.

"Вперше в Україні виявлена металообробна майстерня трипільської культури", - наголосив автор відкриття, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ Дмитро Черновіл.

Знайдені артефакти

В розкопі виявлено 3 фрагменти тигелів і 6 фрагментів мідних пластин.

Також було знайдено мідний шлак та кістки, на яких є сліди міді.

Місце сенсаційної знахідки

За словами дослідників, знахідка стосується так званої "шипинецької групи" - пізнього періоду трипільської культури.

За 20 км від Кам'янця, біля села Лука-Врублевецька розташовувалося одне з поселень культури Кукутень-Трипілля. Після Другої світової воно було розкопане радянськими археологами, пізніше затоплене Дністровським водосховищем

"В цій частині міста культурний шар залишався непорушним, - додали археологи. - Північна частина Польського ринку, як і його периметр, ніколи не забудовувались. Це не перший майданчик цього часу [культури Кукутені-Трипілля], що досліджувався в межах цієї території".

ТАКОЖ: Фальсифікаціям - ні. Про трипільську культуру та "арійство"

Інше за темами "МІДНА ДОБА" та "АРХЕОЛОГІЯ"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.