В РОСІЇ ВІДМОВИЛИСЯ РОЗСЕКРЕЧУВАТИ АРХІВИ ЧК-НКВД-КГБ

Міжвідомча комісія із захисту державної таємниці (РФ) відмовилася розсекретити відомості про роботу спецслужб за період з 1917 по 1991 рік, незважаючи на звернення з цього приводу 60 тисяч росіян.

Про це повідомляє Meduza.

Відомості про методи роботи спецслужб зберігають актуальність, наголосили в установі.

У відповіді комісії, який опублікував адвокат з "Команди 29" Іван Павлов, говориться, що відомості про масові репресії (у тому числі розпорядження про розстріли) не є секретними.

Получили ответ на петицию о доступе к архивам ВЧК-НКВД-КГБ, которую подписали 60 тысяч человек. Комиссия по защите гост...

Опубликовано Иваном Павловым 19 января 2016 г.

У березня 2014 комісія з держтаємниці продовжила термін засекречування документів з архівів радянських органів держбезпеки на 30 років. На сайті Change.org петиція за розсекречення архівів зібрала 60 тисяч підписів.

Команда юристів "Команда 29" домагається розсекречення відомостей з архівів ВЧК-НКВД-КГБ. Зокрема, зараз ФСБ відмовляється розсекретити лист глави НКВС СРСР Миколи Єжова, яке дало початок справі "харбінців" (репресіям піддалися близько 30 тисяч осіб). При цьому цей лист уже розсекречено в Україні.

Лист вочевидь стосується масових репресій (інформація про які повинна бути відкрита за указом президента РФ 1992 року), але його не розсекречують на підставі висновку комісії з держтаємниці.

Також: "Архів СБУ оприлюднив документи про сталінські репресії. СКАНИ"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.