Архів СБУ відкрив доступ до документу, який в РФ досі засекречений

Галузевий державний архів Служби безпеки України виклав у вільний доступ документ КГБ 1937 року про діяльність японської агентури в СРСР.

Напередодні російський суд відмовив у доступі до документу, бо він є "державною таємницею", повідомили в ГДА СБУ.

14 липня 2014 р. Московський міський суд в закритому режимі виніс рішення про відмову в ознайомленні з документом "Закритий лист про терористичну, диверсійну та шпигунську діяльність японської агентури з числа харбінців" № 60268 від 20.09.1937 року, підписаним Народним комісаром внутрішніх справ СРСР – генеральним комісаром держбезпеки Миколою Єжовим.

Федеральна служба безпеки Російської Федерації відносить даний документ до державної таємниці.

Хоча б через суд російський історик Сергій Прудовський намагався добитися право ознайомитися із документом 77-річної давності, однак у Росії це виявилося неможливим.

Водночас в Україні доступ до матеріалів КГБ знову відкрито. Тож архівісти Архіву СБУ, прочитавши у Facebook судову тяганину історика, вирішили допомогти російському досліднику, і виклали даний документ у відкритий доступ.

Як розповів директор Архіву СБУ Ігор Кулик, у документі характеризується агентурна обстановка на Далекому Сході, аналізуються методи вербування агентів з числа білогвардійців японськими спецслужбами та описується підривна діяльність цієї агентури на території СРСР.

Також там містяться короткі характеристики білогвардійських організацій - "Далекосхідний військовий союз", "Всеросійська фашистська партія" та ін.

"Загалом інформація з документу має лише історичну цінність, тому в Україні доступ до нього не може бути обмеженим, - наголосив Кулик. - Ми вирішили допомогти російському історику, який добивався права на доступ через суд, і оприлюднили цей документ в Інтернеті", — розповідає Ігор Кулик.

На думку архівіста, Росія все ще вважає актуальними методи роботи КГБ і приховує від дослідників інформацію про такі організації, як наприклад, згадана у матеріалі "Всеросійська фашистська партія".

Ознайомитися із цим та іншими документами документами можна також в Інформаційно-довідковому залі Галузевого державного архіву Служби безпеки України: м. Київ, вул. Ірининська, 4. Телефон: (044) 255-82-24 (щодня з понеділка по п’ятницю з 14.00 до 17.00). Або в інтернеті через Eлектронний архів визвольного руху.

Нагадаємо, що цього року відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008-2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ, які зберігаються в Архіві СБУ.

Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

Для цього в Україні започатковується процес виведення історичних архівів з відання сучасних спецслужб. На думку ініціаторів процесу, такий крок буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Також: "Архів СБУ оприлюднив документи про сталінські репресії. СКАНИ"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.