Помер патріарх історичної науки Прикарпаття

В Івано-Франківську на 88-му році життя помер видатний український історик, професор Володимир Грабовецький.

Про це повідомляють Вікна.

Історик помер під час прогулянки містом, на вулиці Пилипа Орлика, зазначає видання.

Володимир Грабовецький — історик, засновник прикарпатської історичної школи. Народився в 1928 р. в селищі Печеніжин Коломийського району Івано-Франківщини.

З 1953 року працював старшим науковим співробітником відділу історії України Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові.

З 1975 року працює в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. В 1990-2007 роках очолював кафедру історії України.

В 1958 році захистив кандидатську, а в 1968 році — докторську дисертації. Опублікував понад 1000 наукових і науково-популярних праць, серед яких 45 монографій. Автор шести опублікованих "Нарисів історії Прикарпаття".

Дослідник карпатського опришківства XVI-XIX ст. Видав 150 праць про Олексу Довбуша, на базі зібраних протягом 50 років матеріалів створив історико-меморіальний музей Довбуша в Івано-Франківську.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.