АНОНС: Міжнародна конференція "Євреї в етнічній мозаїці Східної Європи" в Харкові

24-25 вересня 2015 року у Харкові пройде міжнародна дослідницька конференція "Євреї в етнічній мозаїці Східної Європи".

На конференції виступатимуть молоді дослідниці та дослідники з України, Польщі, Росії. Теми доповідей зачіпають проблеми від міжконфесійних стосунків у раньомодерних містах та питань національних ідентичностей імперської доби до постав ОУН щодо Голокосту та радянського офіційного гумору.

Попри тематичне різноманіття, конференція має досить конкретну спрямованість – пошуки місця для єврейського минулого у історії Східної Європи.

Захід відбуватиметься втретє і стане майданчиком для презентацій молодих науковців – істориків, соціологів, етнологів.

На конференцію запрошені визнані експерти: Ярослав Грицак зі Львова, Аркадій Зельцер з Єрусалима, Гжегож Кшивец з Варшави, Маріс Рукс з Риги та Анатолій Подольський з Києва.

Робота заходу розпочнеться о 10.00 24 вересня в аудиторії 2-49 Головного корпусу Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (м. Харків, майдан Свободи 4)

Також, в межах конференції, 25 вересня о 18.00 відбудеться публічна лекція канадського письменника та дослідника Марка Царинника.

Програма конференції:

Четвер, 24.09 (ХНУ ім. В. Каразіна, майдан Свободи 4)

10.00 - 11.30 Привітання учасників: Юрій Радченко

Вступні доповіді:

Аркадій Зельцер Пам’ять в пам’ятниках: самоідентифікація радянських євреїв та Голокост

Анатолій Подольський Стан політики меморіалізації щодо жертв Голокосту в сучасній Україні (на прикладі нових Меморіалів на теренах Західної України)

11.30 - 11.50 Перерва на каву

12.20 - 14.00 Панель І Дослідження єврейської історії

Модератор: Андрій Домановський (Харків)

Анна Марія Басаури Зюзіна (Київ) Дослідження іудаїзму в радянській Україні (1957-1985): Т. Кичко, А. Едельман та І. Мигович

Ігор Дворкін (Харків) Євреї Наддніпрянщини кінця XVIII - початку ХХ ст. в сучасній українській історіографії

Марина Стрільчук (Дніпропетровськ) Історія єврейського народу першої половини ХХ ст.: образи в українській пострадянській історіографії

Коментар: Анатолій Подольський (Київ)

14.00 - 14.50 Обід

15.00 - 17.30 Панель ІІ Виклики та трансформації

Модератор: Євген Котляр (Харків)

Анна Вараниця (Львів) Початкова освіта як чинник (не)збереження національної самобутності: дискусії і практики в єврейському середовищі Галичини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Адам Рашевський (Варшава) Єврейська ідентичність проти мультинаціональної монархії в працях Йозефа Рота

Ілля Юзефович (Москва) Стратегії формування "єврейського акценту" в російській літературі. На матеріалах творів ХIX-XX ст.

Євгеній Монастирський (Львів) Єврейський фактор у формуванні системи радянської агітації та пропаганди серед національних меншостей (1919 – 1924 рр.)

Коментар: Ярослав Грицак (Львів), Гжегож Кшивец (Варшава)

17.30 - 17.50 Перерва на каву

18.00 - 19.00 Публічна лекція:

Марко Царинник (Торонто) Аркадій Любченко: доба, життя, діярій, жадоба.
Модератор: Володимир Скляр (Харків)

П’ятниця, 25.09 (Hotel Voyage, вул. Ярослава Галана 3)

9.30 - 11.00  Панель ІІІ Євреї та оточуючі спільноти у міському просторі

Модератор: Павло Єремєєв  (Харків)

Андрій Шпірт (Москва) Місто, церква, єврейська громада та форми релігійного насильства: суперечка навколо церковної ділянки у Бресті в 1669-1671 рр.

Артем Харченко (Харків) Зі штетлу до метрополії: Харків як центр внутрішньої єврейської міграції у Російській імперії

Лариса Карачевцева (Київ) Міські карти пам’яті як предмет міждисциплінарних досліджень

Коментар: Ярослав Грицак (Львів), Гжегож Кшивец (Варшава)

11.00 - 11.20    Перерва на каву

11.30 - 13.30    Панель IV Українські контексти Голокосту

Модератор: Денис Журавльов (Харків)

Юрій Радченко (Харків) ОУН(м) та Голокост: сase study Івана Юр’єва

Роман Михальчук (Рівне) Легальна преса Рівненщини як засіб антисемітської пропаганди: порівняльний аналіз та динаміка публікацій

Анна Вилегала (Варшава) "Що робити з єврейськими речима?" Про єврейську власність у Галичині під час Другої світової війни

Коментар: Аркадій Зельцер (Єрусалим), Маріс Рукс (Рига)

13.40 - 14.30 Обід

14.40 - 17.00    Панель V Пам'ять та міфи у тоталітарному суспільстві

Модератор: Володимир Скляр (Харків)

Михайло Мартиненко (Львів) Репрезентація пам’яті про Голокост у Львові у літературній та публіцистичній творчості Володимира Павловича Бєляєва в 1944-1953 рр.

Анна Медведовська (Дніпроперовськ) Рецепція Голокосту в суспільній думці пізньорадянської доби (1950-80-ті рр.)

Катерина Єремєєва (Харків) Репрезентація нацменшин та українців у інституалізованому гумористичному дискурсі радянської України

Марія Вятчина (Казань) Від "білого єврея Гейзенберга" до "білих жидів" Латгалії: етимологія поняття та контекстуальний аналіз

Коментар: Аркадій Зельцер (Єрусалим), Маріс Рукс (Рига)

Організатори: Центр досліджень міжетнічних відносин Східної Європи, Українсько-єврейська зустріч, Східний інститут українознавства ім. Ковальських, Український центр вивчення історії Голокосту, Харківський національний університет ім. В. Каразіна.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.