АНОНС:Кому належить спадок князя Володимира - дискутуватимуть у Києві

Чому зріс інтерес до постаті князя Володимира? І як відбувається боротьба за спадщину Київської Русі в Росії та Україні? Про це говоритимуть на публічній дискусії "Кому належить спадок Володимира Великого".

У той час, коли Президент України Петро Порошенко підписує указ про вшанування пам’яті  Володимира Великого у зв'язку з тисячоліттям його смерті, у Москві збираються поставити князю 24-метровий пам’ятник. Головне, що планують його звести на 4 метри вищим, ніж київський.

У дискусії візьмуть участь кандидат історичних наук, фахівець з історії Давньої Русі Андрій Плахонін та доктор історичних наук, професор політології НаУКМА Олексій Гарань. Спілкуватимуться про те, як і чому в Росії та Україні приватизують особу Володимира та кому насправді належить його спадщина?

А також шукатимуть відповідь на питання: яке майбутнє історичної політики чекати в Україні та Росії у зв’язку з війною на Донбасі?

25 лютого Президент України підписав указ "Про вшанування пам’яті князя Київського Володимира Великого - творця середньовічної європейської держави Руси-України". Так протягом року відбуватимуться наукові конференції, круглі столи, дискусії, пройдуть урочистості з вшанування пам'яті князя Володимира за участю представників органів державної влади, громадськості.

Також проведуть карбування та введення в обіг монет, поштових марок і конвертів, присвячених діяльності Володимира Великого.

Вівторок, 23 червня, 19:00

Адреса: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Національний музей історії України.

Вхід вільний

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.