Найбільший скарб монет князя Володимира за 100 років. ФОТО

У місцевості Городниця, у Житомирській області знайшли скарб монет часів князів Володимира Святославича та Святополка Ярополковича.

Скарб складається з 32 монет найдавніших типів. Протягом більш ніж 100 років знаходили лише поодинокі монети київських князів.

На монетах видно зображення князя Володимира на київському престолі та його знак, який сьогодні є Державним гербом України.

 
Монета князя Володимира Святославовича з скарбу у Городниці
більше гіпотез про семантику княжого знака - у публікації "Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?"

На монетах Святополка Ярославича княжий знак має вигляд не тризуба, а двозуба.

Монети були знайдені "за побутових обставин". Про це повідомив історик Олександр Алфьоров на своїй facebook-сторінці:

"Вчора пізно вечорі зі мною вийшли на зв'язок знайомі знайомих і сказали, що за абсолютно побутових обставин були знайдені ці монети. З перших слів ми дійшли спільної згоди – ця знахідка сторіччя має згідно з законом бути переданою Державі. Триває передача."

 
"Скарб національного значення!" - написав у facebook історик Олександр Алфьоров. Знахідка княжих монет у Городниці - найбільша за більш ніж 100 років 

Більше подробиць – незабаром у окремій публікації Олександра Алфьорова.

Нагадуємо. Найдавніші монети київських князів датують часами князя Володимира Святославовича (кінець Х – початок ХІ століть). Свої монети карбували також його наступники на київському престолі Святополк Ярополкович та Ярослав Володимирович.

 
Зображення князя Володимира Святославовича на одній з монет скарбу з Городниці

У 1876 році під час будівельних робіт на Вознесенському спуску у Києві знайшли 120 монет. Це був останній з великих скарбів монет київських князів. До сьогодняшнього дня було відомо про існування приблизно 400 монет князів Володимира Святого, Ярополка Окаянного та Ярослава Мудрого.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.