АНОНС: Три презентації про український визвольний рух на Книжковову Арсеналі

Про таємниці українського минулого з архівів КҐБ, українських повстанців ХХ століття, Степана Бандеру, Романа Шухевича та інших відомих і невідомих постатей українського визвольного руху розповідатимуть на Книжковому Арсеналі.

Історики Іван Патриляк, Володимир В'ятрович та Олеся Ісаюк презентують свої книги, видані завдяки співпраці Центру досліджень визвольного руху з видавництвом "Клуб сімейного дозвілля".

24 квітня (п'ятниця)

Презентація-перфоманс книги "Перемога або смерть!"

Іван Патриляк, доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету ім. Т. Шевченка, презентує нове видання книги "Перемога або смерть. Український визвольний рух у 1939-1960-х рр.".

"Перемога або смерть!" - під цим гаслом із вірою в серці та зброєю в руках ще десятиліття після завершення Другої світової війни українці боролися проти тоталітарної машини СРСР. Якою була роль вояків УПА в Другій світовій війні і опісля, ким були повстанці, скільки їм було років і чого вони добивалися, і, врешті, чого досягнули - на ці та інші питання - у презентації відомого історика.

Час: 13:00

Місце: стенд "КСД".

 

25 квітня (субота)

"Історія як історії". Зустріч з Володимиром В'ятровичем

Зустріч "Історія як історії" з Головою Українського інституту національної пам'яті  Володимиром В'ятровичем,  автором книги "Історія України з грифом "Секретно"".

У книзі - 66 історій, 74 роки і набагато більше людей та ситуацій, котрі дивляться на читача зі світлин та архівних документів. Свого часу життя кожного з героїв опинилося під грифом "Секретно" стараннями, здавалося б, нездоланної спецслужби. Сьогодні історик Володимир В'ятрович, який на посаді директора Архіву Служби безпеки України розсекретив раніше таємні матеріали радянських "органів" від ЧК до КҐБ, розповідає про минуле України 1918-1991 років.

Час: 11:00

Місце: кінозал.

О 13:00 на стенді "КСД" - автограф-сесія з Володимиром В'ятровичем.

 

26 квітня (неділя)

Дискусія "Історія по-новому. Історичні постаті з циклу книг "Українці. Історія нескорених"

Олеся Ісаюк, співробітниця Центру досліджень визвольного руху, автор науково-популярної біографії  Романа Шухевича, та Іван Патриляк проведуть дискусію  "Історія по-новому. Історичні постаті з циклу книг "Українці. Історія нескорених". Модеруватиме дискусію Сергій Громенко (Український інститут національної пам'яті).

Історики розглянуть біографії Романа Шухевича і Степана Бандери та міфи, якими оповиті життя лідерів українського визвольного руху.

Крім цього в центрі уваги будуть нові підходи до популяризації історії. Як писати для широкої публіки, аби одночасно зберегти і академічну достовірність, і популярний виклад? Як уникнути перевантаження цифрами й фактами з одного боку та надмірного спрощення - з іншого?

Про це розкажуть Олеся Ісаюк та Іван Патриляк на успішних прикладах науково-популярного жанру історії: життєписах "Роман Шухевич" (авторка Олеся Ісаюк) і "Степан Бандера" (автор Микола Посівнич), виданих на початку цього року у видавництві "Клуб сімейного дозвілля" у співпраці з Центром досліджень визвольного руху.

Час: 11:00

Місце: зал "Хоку".

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.