АНОНС. Виставковий проект: "Творчість свободи: (р)еволюційна культура Майдану"

Музей Івана Гончара в рамках ініціативи "Музей Свободи / Музей Майдану презентує інтерактивний виставковий проект: “Творчість свободи: (р)еволюційна культура Майдану”".

Активісти, музейники, представники громадських організацій та органів державної влади об’єднали свої зусилля задля збереження пам’яті про ці події та розвитку громадських практик, започаткованих революцією Гідності. Так виникла ініціатива "Музей Свободи / Музей Майдану".

Програма проекту передбачає дискусійні зустрічі, кінопокази, концертні виступи, перфоманси і флешмоби, сліповери, майстер-класи, презентації видань і громадських ініціатив, виготовлення дітьми медіа-продукту, збір експонатів та ідей для майбутнього Музею Свободи / Музею Майдану, підтримку воїнів у зоні АТО.

В інтерактивному експозиційному просторі будуть представлені зворушливі історії та автентичні об’єкти: від барикадного хенд-мейду до унікальних артефактів на кшталт прапорів і слоганів з "Йолки", Різдвяної шопки, 10-метрового панно, "лампочки Молотова", "бімби". Охочі зможуть пройти віртуальний тур "Майдан 3D" та поринути у революційний мелос, ділитися спогадами на "Сцені історій", залишати думки та відчуття на стіні "Голосів відвідувачів", листуватися через Пошту Майдану, пізнавати нове у Бібліотеці Майдану…

Захід відбудеться за підтримки медіа проекту MYMEDIA та Благодійного фонду "ДАР", за партнерства з Міністерством культури України, Департаментом культури КМДА, Постійної комісії Київської міської ради з питань культури та туризму, Українським інститутом національної пам’яті, Музеєм історії міста Києва, Меморіальним комплексом "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років", ПРО.МОВОЮ, Мистецькою Сотнею, Спілкою художників Українського дому, Бібліотекою Майдану, Поштою Майдану, АТ "Оболонь", компанією РОСА.

Відкриття – 28 листопада 2014 року, о 17.00,

в Музеї Івана Гончара (Київ, вул. Лаврська, 19)

Більше про події на: www.honchar.org.ua, www.facebook.com/honchar.museum, www.facebook.com/pages/Музей-Майдану.

Куратор проекту: Ігор Пошивайло

Арт-куратори: Влодко Кауфман, Катерина Ткаченко

Детальніша інформація: (044)288-92-68, 360-90-77 / honchar_museum@ukr.net /

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.