Спецпроект

У музеї Труша дітям розкажуть про живопис

Музейна студія в музеї Івана Труша розпочинає новий мистецький інтерактивний проект для дітей "Подорож картиною".

Про це повідомляє Zaxid.net.

З 11 по 15 серпня 2014 року, в музеї діти відкриватимуть для себе таємниці творчості видатного українського художника Івана Труша.

Кожен день буде присвячений окремому полотну в експозиції музею. Учасники зможуть здійснити віртуальну мандрівку картиною, зануритись у чарівний світ пейзажу, зазирнути в його найпотаємніші куточки та віднайти найбільш несподівані деталі сюжету.

Впродовж проекту діти вчитимуться аналізувати живописне полотно, зможуть виконати творчі пошукові завдання,.

Всі свої враження та знання, отримані під час кожного заняття, маленькі дослідники занотовуватимуть до власного "Музейного путівничка".

Також дітям вже традиційно будуть запропоновані майстер-класи, під час яких вони власноруч виготовлятимуть цікаві композиції в різноманітних техніках.

Інше за темою "Живопис"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.