Спецпроект

У Музеї Шевченка - виставка юних художників

В Національному музеї Тараса Шевченка працюватиме творча бієнале живопису учнів київських художніх шкіл і відділень "Мистецька палітра Києва".

Ініціатор заходу - Київський методичний центр закладів культури та навчальних закладі, повідомляє прес-служба НМТШ.

Виставка триватиме з 4 до 15 червня 2014 року.

Бієнале живопису – презентація кращих творчих робіт учнів старших класів, випускників дитячих художніх шкіл та художніх відділень шкіл мистецтв міста Києва, лауреатів міських, всеукраїнських та міжнародних конкурсів, яка проводиться раз на два роки.

За багаторічною традицією для підсумкової виставки молодим художникам відкривають двері провідні музеї Києва.

З нагоди святкування 200-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка цьогорічна бієнале живопису "Мистецька палітра Києва" проводиться в Національному музеї Тараса Шевченка під гаслом "Всім серцем любіть Україну!".

На виставці представлено 86 робіт учнів старших класів і випускників дев’яти дитячих художніх шкіл (5-6 класи) та десяти художніх відділень шкіл мистецтв (6-8 класи). Тематика робіт різноманітна: від натюрмортів до композицій, пов’язаних з українськими традиціями і творчістю Т. Г. Шевченка.

Переважна більшість представлених робіт виконана в техніках акварелі,гуаші, темпери, акрилу, які є базовими в художньому навчанні дітей.

Дивіться також: "У Печерській лаврі показують картини Шевченка"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.