Презентують книгу про спротив радянській владі у 1950-80-х

У Києві презентують книгу Івана Геля "Виклик системі: український визвольний рух другої половини XX століття" - невідому історію опору 1950-1980-х років.

У Києві презентують "Виклик системі" — історію ненасильницького спротиву українців радянському тоталітаризму.

Іван Гель поєднав у праці виклад історичних фактів та рефлексії безпосереднього учасника. Автор наводить безліч невідомих фактів про рух опору та боротьбу з ним репресивної системи, біографії учасників.

Усе відновлено завдяки ретельній праці історика з архівними документами та свідченнями очевидців.

Час і місце: 4 червня, середа, 18:30. Київ, книгарня "Є", вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

"Читаючи "Виклик системі", можна простежити трансформацію світогляду учасників руху опору від культурницького до державницького, самостійницького, довідатись про діяльність Української Гельсінської групи зсередини, хрущовські та брежнєвські репресії проти української інтелігенції", — каже упорядник видання Ірина Єзерська.

Книга, підготовлена до друку істориком Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Іриною Єзерською уже після смерті Івана Геля, є своєрідним пам’ятником як автору, так і цілому поколінню тих, хто відважилися на виклик системі і перед чиєю гідністю вона врешті впала.

Іван Гель (1937-2011) — громадський діяч, учасник українського визвольного руху, політв’язень радянських тюрем і концтаборів, правозахисник, публіцист, історик, співзасновник Української ініціативної групи за звільнення в’язнів сумління (1987).

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.