Спецпроект

Помер власник колекції картин, награбованих нацистами

На 82-му році життя помер німецький колекціонер Корнеліус Ґурліт - син арт-ділера Гітлера і власник величезної добірки творів мистецтва, викрадених нацистами.

Про це повідомляє ВВС.

Раніше у його мюнхенському помешканні знайшли понад 1400 робіт, серед яких - картини Пікассо і Матісса.

Багато зі знайдених картин вважалися загубленими або знищеними - аж поки у 2012 році податкові інспектори не виявили його безцінну колекцію.

Корнеліус Ґурліт був сином арт-дилера Адольфа Гітлера. Гільдебранд Ґурліт мав справу з творами, які нацисти відбирали в євреїв або які вважалися надто "дегенеративними", щоб виставлятися в німецьких музеях.

Торік Ґурліт заявив, що ніколи добровільно не віддасть картини, однак пізніше погодився співпрацювати з німецькою владою, яка вивчала походження картин.

Сцена на пляжі німецького імпресіоніста Макса Лібермана - одне з важливих відкриттів колекції

Колекціонер не вів екстравагантного способу життя і продавав картини лише тоді, коли йому були потрібні гроші.

Про колекцію стало відомо після того, як під час планової перевірки пасажирів потяга зі Швейцарії у пана Ґурліта, який був серед них, знайшли пачки з грошима. Після цього поліція почала розслідувати, чи не уникав він сплати податків.

У лютому 2012 року інспектори виявили в його квартирі в Мюнхені понад 1400 робіт. Ще 60 було в його будинку в Австрії. Серед них - твори П'єра-Огюста Ренуара, Марка Шагалла, Еміля Нольде і Макса Лібермана.

Вартість колекції становить близько 1,35 млрд доларів США.

За німецьким законом Корнеліус Ґурліт не був зобов'язаний віддавати картини їхнім справжнім власникам, оскільки збіг термін давності - 30 років. Навіть якби було доведено, що роботи вкрадені нацистами, він усе одно залишився б їхнім власником.

Доля скарбів Ґурліта наразі залишається незрозумілою,

Інші матеріали за темою "Живопис"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.