В Холодному Яру відкрили пам'ятник Небесній Сотні. ФОТО

На хуторі Буда (Холодний яр, Черкаська область) 13 квітня відкрито пам'ятник Небесної сотні.

Про це повідомляє УНІАН.

Пам'ятник встановлений біля сільської церкви і оточений барикадами з мішків з піском.

Сам монумент являє собою постамент із каменів, на якому встановлений хрест, зроблений з пісковика. На хресті вибиті слова: "Славним синам України. Небесній сотні. Героям слава!".

Фото: gazeta.ua

Біля підніжжя хреста на камені вирубано герб України - тризуб, а також лежать автошини, протигаз, каски і щити, простріляні кулями.

Селище Буда (Чигиринський район Черкащини) є туристичним об'єктом Холодного Яру. Тут розташовано найбільше дерево України - 1000-річний дуб Максима Залізняка.

У 1920-х роках селище входилося до Холодноярської повстанської республіки. В 1943-му нацисти спалили Буду разом із мешканцями за допомогу партизанам.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"