У БОЛГАРІЇ ВІДКРИЮТЬ УСІ ДОКУМЕНТИ КОМУНІСТИЧНИХ СПЕЦСЛУЖБ

Президент Болгарії Росен Плевнелієв закликав архівувати, оцифровувати і представити Державному архіву всі документи, пов’язані з діяльністю комуністичних спецслужб.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Відсутність недвозначної оцінки злочинів комуністичного режиму президент визначив як "найбільшу ваду нашого перехідного періоду".

Він також заявив, що наполегливо шукаються причини та засоби, щоб документи комуністичних спецслужб залишалися непрочитаними.

"Через 25 років таємниць бути не може. Нехай усі мають доступ до них. Нехай раз і назавжди будуть ... всі документи передані в архів, щоб кожен міг скористатися можливістю ознайомитися з ними", - закликав президент у своєму зверненні.

На думку екперта ЦДВР із доступу до архівів Ігоря Кулика, розсекречення архівних документів радянських спецслужб дає можливість не тільки відновити правду про власну долю чи минуле своєї родини, а й не допустити приходу до влади колишніх агентів КГБ і звільнити від них органи влади та навчальні заклади.

"Розсекреченні архівні документи про радянське тоталітарне минуле мають стати щепленням від диктатури влади та можливості порушувати права громадян", — зазначив Кулик.

Нагадаємо, у січні 2012 року болгарські парламентарі, які працювали з засекреченими архівами, повідомили, що 11 із 15 ієрархів Болгарської православної церкви були агентами комуністичних спецслужб.

В листопаді 2012 року Литва почала публікувати прізвища агентів КГБ.

В липні 2011 року польські ЗМІ оприлюднили список дипломатів, які співпрацювали зі спецслужбами соціалістичної Польщі.

В червні 2011 року Грузія прийняла закон про проведення люстрації, який передбачає встановлення посадових обмежень для працівників спецслужб і партійних та комсомольських очільників.

У березні 2011 року голова Українського інституту національної пам'яті Валерій Солдатенко заявив в інтерв'ю "Історичній Правді", що завдання провести люстрацію не ставилося перед керівництвом УІНП ані президентом Ющенком, ані нинішньою владою.

Нагадаємо, ЦДВР видав довідник "Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів", який містить поради щодо пошуку інформації про родичів, витяги із законодавства України із доступу до архівів та контакти архівних установ.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.