Борець із архівістами Чмирь став заступником голови АП

Своїми указами президент Віктор Янукович звільнив з займаної посади голову Сумської облдержадміністрації Юрія Чмиря. Іншим указом він призначив його на спеціально створену посаду заступника голови адміністрації президента.

Про це повідомляє УП з посиланням на президентську прес-службу.

В адміністрації Чмирь керуватиме гуманітарним напрямком і відповідатиме за комунікацію адміністрації з іншими органами влади та ЗМІ.

"Дії влади мають бути зрозумілими для простих громадян. Люди повинні знати, що влада робить і навіщо, і чого чекати у майбутньому, - пояснив своє призначення Чмирь. - Президент ставить перед нами завдання роз’яснювати громадянам кожен наш крок, бути відкритими для людей".

Згідно з рейтингом Кабміну, Чмирь порівняно з іншими керівниками областей працював найгірше.

Після розгону мирного мітингу на Майдані Незалежності 30 листопада Льовочкін написав заяву про відставку, однак Янукович її не задовольнив.

Як відомо, у грудні 2010 року Чмирь звільнив директора Державного архіву Сумської області Геннадія Іванущенка. Представники Центру досліджень визвольного руху заявили, що звільнення відбулося з порушенням законодавства і спробою влади цензурувати історію. Сумський архів тоді був єдиним із обласних, який повністю оцифрував усі (57 тисяч) актові записи про смерть людей від Голодомору 1932-1933 років.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.