Спецпроект

Чмирь, губернатор Сумщини, звільнив з роботи дослідника Голодомору та ОУН-УПА

Історика Геннадія Іванущенка звільнено із порушеннями законодавства з посади директора Державного архіву Сумської області. Сумський архів – єдиний, який повністю оцифрував усі 57 тисяч актових записів про смерть людей від Голодомору 1932-1933 років

Відомого історика Геннадія Іванущенка звільнено із порушеннями законодавства з посади директора Державного архіву Сумської області. Сумський архів - єдиний, який повністю оцифрував усі 57 тисяч актових записів про смерть людей від Голодомору 1932-1933 років на Сумщині.

Звільнення відбулося після "службового розслідування", ініційованого Сумською обласною державною адміністрацією на чолі з Юрієм Чмирем. Саме звільнення здійснено із порушеннями вимог законодавства. 

Формальна причина звільнення - "невиконання службових обов'язків директором Державного архіву Сумської області Іванущенком Геннадієм Миколайовичем в частині відмови в прийнятті на зберігання книг реєстрації актів громадського стану". Натомість вчений пояснює, що, згідно затвердженого плану прийому документів до архіву на 2010 рік, та у зв'язку із обмеженням фінансування, браком площ та штатних одиниць, Сумський обласний архів був готовий прийняти згадані вище документи з 1 січня 2011 року.

Сам історик, Центр досліджень визвольного руху, колеги і громадськість Сумщини переконані: звільнення історика пана Іванущенка є проявом втручання політичної сили в академічну дискусію навколо комплексу питань щодо політичних репресій, Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні, визвольного руху.

Такий крок сумської влади є нічим іншим, як продовження спроб цензурування історії, поряд із незаконним затриманням СБУ і конфіскацію архівних матеріалів у Руслана Забілого та Національного музею "Тюрма на Лонцького", вилученням Міністром освіти Табачником окремих періодів історії зі шкільних підручників.

"Я відстоюватиму своє право на професійну діяльність у суді", - заявив Іванущенко. 

Архів, яким керував Іванущенко, без належного фінансування, на ентузіазмі створили об'ємну електронну базу історичних документів, серед обласних архівів лише наукове видання Сумського архіву "Сумський історико-архівний журнал" має гриф ВАКу. Сам Іванущенко - автор книг про Голодомор 1932-1933 років, українську революцію 1917-1920, діяльність ОУН та УПА на Сумщині.

Іванущенко очолював архів з 2005 року. За неофіційними даними, його місце може обійняти Володимир Артюх, який очолював Сумську обласну виборчу комісію на місцевих виборах за квотою Партії регіонів. Відкритим залишається питання, чи будуть тепер доступні дослідникам оригінали та оцифровані копії документів Архіву, зокрема про Голодомор.

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.