АНОНС: конференція про історію профспілкового й лівого руху

2-3 листопада в Києві відбудеться міжнародна конференція "Нові профспілки й демократичні ліві: історичне коріння та ідейні орієнтири".

"Традиції боротьби за демократичні та соціалістичні цінності нерозривно пов'язані з історією робітничого і профспілкового руху, - йдеться в анонсі конференції. - Нам необхідно
згадати і переосмислити досвід робітника і лівого руху, щоб зрозуміти і сформулювати свою політичну й історичну місію на сучасному етапі".

Організатори вважають за необхідне продовжити дискусію про історію робітника, профспілкового і демократичного рухів, їх сучасний стан та перспективи розвитку.

Ілюстрація з анонсу заходу

Серед іншого, на конференції планується обговорення наступних питань, пов'язаних з історією профспілкового руху:

Соціалістичні ідеї і рух трудящих у XIX - поч. XX століть (Драгоманов, українські анархісти і ліві соціалісти-революціонери, емігрантські "партійні школи" в Італії, селянський і робітничий спротив більшовицькому режиму)

Незалежний соціалізм проти сталінізму й капіталізму (есерівська еміграція, антисталінський комунізм, троцькістська опозиція, переслідування робітничих і лівих активістів в УРСР 1950-80 рр., 1968 рік у Франції, пострадянські анархо-синдикалісти)

Проблеми вивчення історії лівого та робітничого руху (Лев Камєнєв, український Троцький, російська революція 1910-20-х, ПОУМ у Громадянській війні в Іспанії тощо).

Також на конференції йтиметься про сучасні проблеми лівого і профспілкового руху.

Організатори: Конфедерація вільних профспілок України, Конфедерація праці Росії, Білоруський конгрес демократичних профспілок, Конфедерація профспілок Грузії, журнал соціальної критики "Спiльне" та інші.

Контакти організаторів: kyiv.labour2013@gmail.com

Дивіться також: "Короткий нарис українського марксизму"

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.