Табачник пишається, що "повернув правду про війну" у підручники

Міністр освіти і науки Дмитро Табачник заявив, що його відомству вдалося повернути "правду про Велику Вітчизняну війну" у шкільні підручники, конспекти, методичні посібники для вчителів.

Про це він заявив у вівторок під час урочистого привітання ветеранів з Днем Перемоги, повідомляє прес-служба міністерства.

"Я маю надзвичайно велику честь у четвертий раз поспіль у цих стінах напередодні 9 травня вітати наших ветеранів з Днем Перемоги. Я думаю, що будь-які слова, порівняння та епітети не зможуть повною мірою передати значення Великої Перемоги, значення подвигу солдат, які захистили та визволили рідну землю, які принесли світло свободи і перемоги половині Європи", - зазначив він.

Водночас Табачник поінформував: "Нам з колегами вдалося за останні роки відновити пам’ять Великої Вітчизняної війни – у першу чергу, повернути правду про війну у шкільні підручники, конспекти, методичні посібники для вчителів".

"Ця робота продовжується, і проводиться вона спільно з ветеранськими організаціями – як локального, так і всеукраїнського рівня", – повідомив міністр.

"Приємно зазначити, що незважаючи на певні роки, коли знецінювався подвиг Великої Перемоги, її значення, в Україні збереглися тисячі музеїв бойової слави, музеїв Великої Вітчизняної війни – лише у київських середніх школах таких музеїв понад 80; Міністерство щороку проводить конкурс на кращий музей", – уточнив Табачник.

Дивіться також інші матеріали за темою "Табачник"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.