У прокат вийшов фільм про "найсильнішого у світі" українця. ВІДЕО

На широкий екран вийшов художній фільм "Іван Сила" (Strong Ivan) - біографія українського силача Івана Фірцака, який народився в червні 1899 року в селі Білки Іршавського району на Закарпатті.

У 18 років Іван Фірцак став артистом цирку і побував у 64 країнах світу, вражаючи глядачів своїми перемогами. Чемпіон Чехословаччини з важкої атлетики та боротьби, чемпіон Європи з культуризму.

За свою неймовірну силу отримав прізвисько "Іван Сила".

Іван Фірцак виграв чимало поєдинків з відомими борцями світу. З рук британської королеви отримав шолом і пояс, оздоблені золотом та діамантами. Американська преса називала його найсильнішою людиною ХХ століття.

 Дончанин Дмитро Халаджі у ролі закарпатця Івана Сили

У 1937 році у розквіті своєї слави він повернувся на батьківщину, де й мешкав аж до своєї смерті, вже в часи Української РСР.

Коли угорці після окупації Закарпаття в 1939 році захотіли конфіскувати у Фірцака авто, він розтрощив його кувалдою. За це був покараний, його посадили до в’язниці й побили. Під час перебування за ґратами проломив стіну, з чого скористалася частина в’язнів і втекла.

У замовчуванні феномена Івана Сили в радянські часи відіграла значну роль доля його сина. 18-річний Іван Фірцак-молодший у повоєнні роки був засуджений за сфабрикованою справою у приналежності до ОУН на 25 років таборів, із яких майже вісім відсидів.

Іван-молодший був великою надією для свого батька, уславленого атлета. Адже завжди виступав із ним у парі й навіть був чемпіоном України з боксу в перші повоєнні роки. Однак провокація чекістів не тільки зламала йому долю, а й великою мірою позначилася на біографії всезагального улюбленця Івана Сили.

 Силач Іван Фірцак у післявоєнні часи, в себе вдома на Іршавщині

До самої смерті в 1970 році Іван Фірцак-старший мав славу народного кумира. Проте влада не зробила жодних кроків до його офіційної популяризації, зводячи життя цієї постаті до рівня чудернацьких силових трюків та анекдотів.

Зйомки фільму "Іван Сила", які тривали три з половиною місяці, проходили в Києві, Чернівцях, Кам'янці-Подільському та на Закарпатті - батьківщині головного героя.

У ролі Івана Фірцака - донецький силач, чемпіон України з пауерліфтингу Дмитро Халаджі.

Також у фільмі знімається київський богатир, уродженець Івано-Франківська Василь Вірастюк і актори Лесь Задніпровський, Ольга Сумська, Богдан Бенюк, Борис Барський та інші.

Фільм знято за мотивами книги Олександра Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили". Дія стрічки розгортається в Європі початку ХХ століття, тому всі до єдиного людини в кадрі, включаючи численну масовку, були одягнені в історичні костюми, надані для картини чеської студією "Баррандов".

Василь Вірастюк і Ольга Сумська

У фільмі немає декорацій - всі сцени зняті в живих будівлях і справжніх інтер'єрах тієї епохи, в справжньої фортеці, в теперішньому цирку.

Крім того, і всі видовищні, всі силові трюки виконані у фільмі наживо. У картині можна буде побачити справжніх сажотрусів, унікальні ретро-автомобілі та ще багато атрибутів епохи, з якою нас розділяє практично ціле століття.

Стрічку продюсує дніпропетровець Володимир Філіппов, відомий виробництвом фільму "ТойХтоПройшовКрізьВогонь".

Режисер картини - Віктор Андрієнко, який узяв участь у ній і як сценарист та актор. Його напарник з колись легендарного "Шоу Довгоносиків" Ігор Письменний теж писав сценарій і грає у стрічці.

Бюджет фільму склав близько 16 млн грн. Профінансовано проект державною агенцією з питань кіно. "Іван Сила" - один з п'яти художніх фільмів, орієнтованих на дитячу аудиторію, які за підсумками конкурсу кінопроектів Держагентства України з питань кіно отримали 100% державне фінансування.

Після зйомок фільму у рідному селі спортсмена Білки Іршавського району Закарпаття планують відкрити музей Івана Фірцака.

Дивіться також:

20 фактів із життя богатиря Івана Фірцака

Кіно про українця, який став вождем індіанців. ФОТО, ВІДЕО

Осип "Боксер" Хома - моряк і чемпіон з боксу, який став командиром УПА

1970: Богдан Ступка в ролі бандерівця. ВІДЕО

Денні Кей - українець, який розсмішив усю Америку

1971: "Червона рута" - мюзикл про дружбу Донбасу і Карпат. ВІДЕО

Завершено зйомки про "розстрільний з'їзд" кобзарів. ФОТО

1988: Параджанов співає "Вербовую дощечку". ВІДЕО

Журнал "Кіно" - часи, коли українські фільми знімалися масово. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Кіно"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.