Денні Кей: Українець, який розсмішив усю Америку

Денні Кей - один iз найвидатніших американських комедіантів, власник двох почесних Оскарів та трьох зірок на Алеї слави. кінокритики доcі називають його фільми серед найкращих, а глядачі – найсмішніших. Він народився у родині емігрантів із Катеринослава у 1913 році, і звали його Давидом Камінським.

У Сполучених Штатах неабияке пожвавлення довкола творчого спадку Денні Кея, 100-річний ювілей якого відзначається цими днями.

Влаштовуються фестивалі, кіномарафони та численні покази його фільмів, організовуються концерти та вручають нагороди його імені, знімається рімейк "Потаємного життя Волтера Мітті", де зіграє Бен Стіллер, а 18-е січня у Нью-Йорку оголошено офіційним днем Денні Кея.

Афіша "Потаємного життя Волтера Мітті". Фото поверху - Бен Стіллер на зйомках рімейку

Денні Кей (Danny Kaye) - один iз найвидатніших американських комедіантів післявоєнних років, власник низки премій та нагород, зокрема, двох почесних Оскарів та трьох зірок на Алеї слави, кінокритики досі називають його фільми серед найкращих, а глядачі – найсмішніших.

Денні Кей народився Давидом Даніелем Камінським, 18 січня 1913-го року в Брукліні у родині єврейських емігрантів із (Катеринослава) Дніпропетровська. Батьки залишили Україну за два роки до народження Денні, він став єдиним із трьох дітей, народженим у Сполучених Штатах.

Денні Кей, він же Давид Камінський

Після зміни кількох професій, Кей почав свою акторську кар’єру в так званих "єврейських Альпах", "Борщовому поясі" (штат Нью-Йорк) - на той час популярному місці відпочинку мігрантів з Російської імперії та інших східноєвропейських країн.

Вже у віці 22 років Кей пробується в кіно і грає у кількох короткометражках, де, зокрема, втілює персонажа на ім’я Ніколай Ніколайовіч. Кей і надалі у своїй кар’єрі не цурається втілювати героїв зі слов’янським походженням та навіть співати російською мовою.

Актор отримує почесного "Оскара" у 1955 році

Денні Кей оточує себе симпатичними жіночими персонажами, навіть епізодичні дівчата безсоромно хизуються своїми довгими ніжками та милими обличчями. Скромний та худорлявий Кей мало з ними гармоніює.

Власне, це одна з головних складових його образу. Він постійно "не на своєму місці", його постійно плутають з кимось, або доводиться когось вдавати. Хтивого пілота, найманого вбивцю, генерала, боксера, шпигуна, брата близнюка за яким полюють гангстери та подібне.

 Денні Кей виступає перед військовослужбовцями окупаційного корпусу США в Японії, 1945 рік. На сцені хтось написав "Офіцери, тримайтесь подалі! Це територія рядових і сержантів" :)

Логічним здається, що дійшло і до класика української літератури, в 1949-му Кей знімається в "Ревізорі" по Миколі Гоголю, випередивши першу радянську екранізацію на три роки.

У "Великому інспекторові" з Денні Кеєм події переносяться в наполеонівську Францію, а з головного героя роблять традиційного чесного шахрая, жертву обставин та поганих знайомств, якого приймають за імперського перевіряючого і намагаються улестити його догоджаннями та хабарами.

Загалом Кей грає в 17 повнометражних кінокартинах, не рахуючи короткометражні та телефільми, епізодичні ролі, надзвичайно популярні теле- і радіо-шоу власного імені. Більшість стрічок не обійшли увагою “Оскари” та “Золоті глобуси”.

Денні Кей у "Генеральному інспекторові" (1949 рік)

Проте серед фільмів є два особливо значимі для американської культури. Так "Придворного блазня" Американський кіноінститут називає серед сотні найсмішніших фільмів, а без "Світлого Різдва" і дотепер рідко обходиться святкова програма американських телеканалів.

Серед інших фільмів своєю драматичною силою вирізняється "Я і полковник" 1958-го року, де Кей втілює образ єврея з "польської" Городенки, яка у Івано-Франківській області. Події відбуваються у Франції часів Другої світової війни.

Стрічка в манері подорожньо-пригодницького кіно розповідає про втечу з-під фашистської загрози та, мимохідь, про всі людські трагедії та переживання.

Трейлер "Світлого Різдва" (1954)

За роль Денні Кей отримав чергового “Золотого глобуса”, знову як "комедійний актор". Проте довершений трагізм його героя достойний нагороди за драматичну роль і змушує численних шанувальників шкодувати, що їх кумир так мало реалізував себе поза сміхом та співом.

У "реальному" житті Кей всерйоз цікавився кулінарією. Його донька Дена розповідає: "Він мав 500 кулінарних книг і, будьте певні, всі їх прочитав". Він цікавився польотами, вивчився і пілотував літаками, був співвласником бейсбольної команди.

Після Другої світової творці "Супермена" запустило комікс на честь Денні Кея - "Веселун"

Проте ніщо не було таким важливим для нього, як робота з ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН). Денні Кей започаткував традицію використовувати власну популярність задля допомоги обездоленим.

Продовжуючи починання Кея, тепер з ЮНІСЕФ працює ціла низка зірок, від футболіста Девіда Бекхема до співака Робіна Вільямса. І не тільки зірок, але це вже інша історія.

Саме Денні Кей отримував Нобелівську премію миру, коли її вручали організації ЮНІСЕФ. Цікаво, що його донька Дена, яка мала всі шанси реалізувати себе в шоу-бізнесі, натомість продовжила роботу батька у сфері благодійності.

 Денні Кей - посол ЮНІСЕФ. Він познайомився з керівником ООНівської організації Морісом Пейтом під час пасажирського польоту на трансатлантичному літаку, в якого загорівся двигун. Фото: guardian.co.uk

Тепер, у сторіччя від дня народження Денні Кея, найменше, що можна зробити - це розповісти про нього. 50 років тому Денні відвідав Московський кінофестиваль, і дізнався, що його фільми в Радянському Союзі не демонструвалися, проте знайшов втіху у тому, що мав змогу невпізнаваним спілкуватися з людьми.

Нині, коли Кей не потребує подібної анонімності, ситуація змінилася мало – він, як і його фільми, мало відомі на батьківщині.

Дивіться також:

Всі матеріали на тему "Кіно"

Всі матеріали на тему "Діаспора"

Всі матеріали на тему "США"

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.