Завершено зйомки фільму про "розстрільний" з'їзд кобзарів. ФОТО

Режисер Олесь Санін завершив зйомку художнього фільму "Поводир, або Квіти мають очі". В основу сюжету - історичний міф про 200 кобзарів, яких у 1934 році нібито запросили на з'їзд Академії Наук до Харкова, а замість цього вивезли у ліс і розстріляли.

Про це повідомляє "Волинь-Post" із посиланням на газету "Волинь-нова".

У фільмі поряд із професійними акторами сліпих кобзарів грали пересічні незрячі люди, яких відібрали для зйомок у кількох українських містах, в тому числі і в Луцьку.

 

На думку творців фільму, лише такі люди здатні відтворити на екрані образи сліпих музикантів 30–х років.

 

У фільмі "Поводир" американський підприємець Майкл Шемрок разом із своїм десятирічним сином Пітером приїжджає до Харкова, щоб обміняти там трактор на зерно, оскільки в Сполучених Штатах у цей час були великі економічні труднощі.

Тут його вербують, він називає себе "американським комуністом" і лишається жити в Україні.

 

Через деякий час йому до рук потрапляють секретні документи про репресії в Україні. Через це американця вбивають, але живим лишається його син Пітер: йому вдається втекти від переслідувачів завдяки сліпому бандуристу Івану Кочерзі.

 

Пітер стає поводирем бандуриста. Взимку 1934 року сліпця Івана Кочергу разом з іншими кобзарями страчують під Харковом. А Пітер лишається єдиним живим свідком тих трагічних подій…

 

У головних ролях знялися Станіслав Боклан (кобзар Іван Кочерга), американський актор Джеф Барел (підприємець Майкл Шемрок), Антон Святослав Грін (у ролі Пітера Шемрока).

 

Хлопчика–американця, який став жертвою радянської репресивної системи, зіграв правнук відомого політичного в’язня радянських концтаборів Михайла Сороки. В епізодах задіяні також відомий актор Федір Стригун, поет Олександр Ірванець, співачка Джамала.

 

На зйомки запросили також інваліда по зору з Львівщини, призера Параолімпіади, дзюдоїста Ігоря Засядкевича. Він знімається у сцені боротьби сліпого лірника з енкаведистами.

 

 

У фільмі були задіяні і лучани – незрячі Петро Шеверда і Орест Кацюба. Їхніми поводирями були учень Луцької гімназії № 22 Остап Годлевський і учень школи № 19 Андрій Кацюба — син пана Ореста, який у житті також є поводирем свого батька.

 Лучанин Орест Кацюба із сином Андрієм, який і в житті є поводирем свого батька

У Таракановому форті біля Дубна (Рівненська область) знімали сцену, в якій кобзарі та лірники збираються на руїнах, обговорюючи запрошення влади на "кобзарський з’їзд", біля озера Базальтове на Костопільщині знімали сцену розстрілу.

 

Зйомки фільму "Поводир" розпочалися у лютому 2012 року.

Примітка "Історичної Правди": наукових досліджень про "розстрільний з'їзд" кобзарів не існує, наразі це легенда без документальних підтверджень.

Дивіться також:

Завершено зйомки фільму "Іван Сила" - про найсильнішу людину планети. ФОТО

Поляки знімуть фільм про катастрофу президентського Ту-154. ВІДЕО

Американці теж зняли фільм про "Матч смерті". ВІДЕО

Доній у ролі Петлюри. Фільм "Українська революція". ВІДЕО

Кіно про українця, який став вождем індіанців. Кадри з фільму і реальні ФОТО

На "Оскар" номіновано фільм про євреїв в окупованому Львові. ВІДЕО

1970: Богдан Ступка у ролі бандерівця. ВІДЕО

1986: Віктор Цой стає кінозіркою в Києві. ВІДЕО

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.