Сталін залишається "почесним депутатом" Донецької міськради

Донецька міськрада "трепетно" ставиться до того, що керівник СРСР у 1922-1953 роках Йосип Сталін залишається її почесним депутатом.

Про це повідомляють "Вести" з посиланням на начальника прес-служби Донецької міськради Максима Ровінського.

Сталін був прийнятий у почесні забійники та почесні депутати міськради 9 березня 1924 року, коли місто Юзівка було перейменовуване на честь партійного керівника на Сталіно (у 1961-му перейменоване в Донецьк).

За словами начальника прес-служби, не варто робити з "почесності" Сталіна якусь проблему.

"Кожний час має своїх героїв. У той період на першому місці була професія шахтаря. І те, що Сталін був і почесним шахтарем, і почесним депутатом - це наша історія, від якої ми не збираємося відмовлятися, - підкреслив Ровінський. - А до того, що Сталін залишився почесним гірником і депутатом, у нас ставлення трепетне, як і до будь-якої історії".

За проведеним у лютому 2013 року КМІС соцопитуванням, 74% українців вважають Сталіна жорстоким тираном, а 57% не хочуть більше такого керівника, як Сталін. Позитивно до Сталіна ставляться 22% населення України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.