У Дагестані демонтували бюст Сталіна. ВІДЕО

У місті Дагестанські Вогні (Республіка Дагестан) демонтували відкритий 29 квітня бюст Йосипа Сталіна. Перед цим пам'ятник викликав неоднозначну реакцію у жителів регіону – через причетність радянського вождя до масових репресій, в тому числі депортації народів Кавказу.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Встановлений дагестанськими комуністами бюст Сталіну був акуратно демонтований 1 травня. При цьому сам п'єдестал залишився на місці.

Відео знесення бюста з'явилося в соцмережах.

"Сьогодні, встановивши цей пам'ятник, вони сіють розбрат між нами і нашими братами чеченцями, інгушами, балкарцями, лезгинами. І тому ми приносимо вибачення за той казус, який трапився через керівництво нашого міста", - говорить у відео місцевий житель, який виступає від імені городян. За його словами, місцеві жителі не підтримують ідею встановлення пам'ятника Сталіну, і вона не була з ними погоджена.

Новина про зникнення пам'ятника Сталіну зібрала в соцмережах десятки коментарів, причому діаметрально протилежних – одні заявили, що "за нього в бій йшли наші діди", інші нагадали про депортацію народів Дагестану і сусідніх республік. "Навіть Сталін не витримав наше місто", - написав один з користувачів, натякаючи на численні невирішені проблеми Дагестанських Вогнів у сфері ЖКГ.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.