Майже чверть українців любить Сталіна. Більше третини - ні

37% населення України негативно ставляться до постаті керівника СРСР у 1922-1953 роках Йосипа Сталіна, позитивно ставляться 22% українців, а байдуже –28%. 74% вважають його жорстоким тираном, а 57% не хочуть більше такого керівника, як Сталін.

Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Позитивне ставлення до Сталіна превалює у Східному (36%) та Південному (27%) регіонах, негативне – у Західному (64%) та Центральному (39%).

Найменше позитивно налаштованих до постаті Сталіна серед молоді віком 18-29 років (16%), найбільше – серед людей похилого віку, 70 років та старші – 35%. Крім того, спостерігається зворотній зв‘язок між віком та байдужим ставленням до постаті Сталіна - чим молодший респондент, тим байдужіше.

Відповіді на запитання "Ви особисто хотіли б жити та працювати при такому керівнику країни, як Сталін?" розподілилися таким чином: більше половини українців (53%) впевнено не хотіли б жити при такому керівникові, 20% відповіли "мабуть, ні".

В абсолютній меншості кількість охочих жити при такому керівникові як Сталін (6%), "мабуть, так" відповіли 9% опитаних українців. Найбільше охочих жити при владі Сталіна на Сході - 26%, найменше на Заході – 5%.

Відповіді на запитання "Якою мірою Ви згодні або не згодні з наступними судженнями про Сталіна?"  розподілилися таким чином:

- мудрим керівником, який привів СРСР до могутності та процвітання, Сталіна вважають 34% (на Заході 12%, на Сході 48%), незгодні з цим твердженням – 47%.

- жорстоким, нелюдським тираном, винним у знищенні мільйонів безневинних людей, Сталіна вважають 74% населення, незгодні з цим – 13%.  Найбільше згодних на Заході (88%), найменше – на Сході (63%)

З твердженням, що наш народ не зможе обійтися без такого керівника як Сталін, який прийде та наведе порядок, згодні 27% населення, незгодні з цим – 57% опитаних українців.

Опитування було проведено методом інтерв'ю з 8 по 17 лютого 2013 року. Опитано 2032 респонденти, що мешкають в усіх областях України, віком від 18 років.

Як відомо, влітку 2011 року опитування КМІС продемонструвало, що 36% громадян України вважають Сталіна великим вождем, 34% не згодні з цим, а 17% не визначилися.

Дивіться також на цю тему:

60% українців вважають Голодомор геноцидом

70% українців вважають День Перемоги великим святом

83% громадян України підтримують незалежність

Росіяни забувають про сталінські репресії - опитування

15 гріхів Канібалісімуса. Про те, які злочини вчинив Сталін

Всі матеріали ІП на тему "Соціологія"

Всі матеріали ІП на тему "Сталін"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.