У ЦДВР передали архів Романа Бжеського

Архів Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР) поповнився документами з особового фонду дослідника української історії, літератора Романа Бжеського.

Одну з трьох його архівних колекцій зібрала та передала до Львова дружина історика Надія Бжеська.

Колекцію вже упорядкували та оцифрували, загалом вона налічує 48 документів та бібліотеку: 30 книг та 3 періодичних видання.

"Особливий інтерес становлять машинописи праць Романа Бжеського з історії України, теорії українського націоналізму, "Біла книга. Національна і соціальна політика совєтів на службі московського імперіалізму", перевидана у 2008 році. Є кілька досліджень про Івана Мазепу, Лесю Українку, Миколи Хвильового, Леоніда Мосендза", — розповідає історик, архівіст Геннадій Іванущенко.

Фонд Романа Бжеського налічує ще дві архівні колекції. Одна з них — спогади і матеріали про часи Української революції 1917—1920 років — міститься в Чернігові та готується до друку. Інша колекція зберігається за кордоном у дочки Романа Бжеського пані Маргарити.

Обидві колекції планують найближчим часом упорядкувати та передати до Архіву ЦДВР.

Архів Центру досліджень визвольного руху почав формуватися 2002 року і зараз налічує 34 фонди документів, а також колекції фоно-, фото- та відеоматеріалів - загалом понад 170 тисяч документів періоду 1930-2000-х рр. Оцифровані та упорядковані матеріали зі свого архіву ЦДВР викладає у вільному доступі на сайті Електронного архіву визвольного руху avr.org.ua.

Дивіться також інші матеріали за темами "ЦДВР" і "Архіви"

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.