Під Парижем ушанували Анну Київську, королеву середньовічної Франції

В містечку Санліс під Парижем відбулось відзначення пам’яті Анни Ярославни - королеви Франції, української князівни.

Про це повідомляє 5 канал.

Після покладання квітів до пам'ятника королеві відбулося Богослужіння у храмі, збудованому Анною Ярославною.

Ректор Українського католицького університету Борис Ґудзяк зазначив, що українська громада хоче створити у Санлісі (курортне містечко за 40 км від Парижа, де королева Анна збудувала монастир) культурний центр Анни Ярославни, "щоб плекати образ українця в Європі".

Анна Ярославна, Anne de Kiev - (орієнтовно 1024 - пізніше 1075) — донька київського князя Ярослава Мудрого, дружина французького короля Генріха I Капета, королева Франції, мати майбутнього короля Філіппа І.

В історії залишилася як прабабця майже 30 французьких королів.  В давньоруських джерелах Анна зовсім не згадується. Біографія реконструюється винятково на підставі звісток французьких середньовічних хронік і документів.

Читайте також: "Середньовічне кохання - лицар Завіша і королева Кунгута Галицька"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.