Спецпроект

Суд зобов'язав будувати висотку під стінами Софії Київської

Суд зобов’язав Київраду укласти з ТОВ "Докас" договір оренди ділянки поблизу Софії Київської для будівництва висотки.

Про це свідчить постанова Вищого господарського суду від 26 лютого, повідомляють Наші Гроші.

Це ділянка площею 0,23 га на перетині вул. Стрілецької та пров. Георгіївського, 9/11. Її цільове призначення – для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом.

Справа розглядалась судами неодноразово.

У липні 2007 року Київрада затвердила проект землеустрою щодо відведення ТОВ "Докас" в оренду на 5 років ділянки площею 0,23 га за рахунок міських земель.

Межі охоронної зони ЮНЕСКО. Місце розташування ділянки позначено синьою крапкою

За даними Головуправління земресурсів КМДА, нормативна грошова оцінка ділянки станом на 05.09.2007 року становить 13,92 млн грн.

Відповідно до договору фірма має передати місту 20% загальної площі квартир у побудованому будинку. Річна орендна плата за ділянку становить 4% від її нормативної оцінки.

 Ділянка, де будуватимуть висотку

Власниками ТОВ "Докас" є Світлана Ігнатова і ТОВ "Центр української культури та мистецтва", власницями якого нині є Катерина Атякшева і Світлана Долеско, що проживають в одній квартирі.

Як відомо, улітку 2012 року ЮНЕСКО відмовив у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини. Повідомлялося, що це пов’язано з халатним ставленням київської влади до включених у список пам'яток Софії Київської та Києво-Печерської Лаври.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.