На річницю Карпатської України в Ужгороді напали на угорських туристів

В Ужгороді розгоряється скандал із нападами на угорських туристів, в тому числі й на дітей - Закарпаття не пам'ятає таких випадків. Ситуація обговорюється на рівні керівництва області України і уряду Угорщини. Напади відбулися у дві історичні річниці, які співпали в один день - українську 1939-го та угорську 1848-го.

В суботу, 16 березня пополудні, групу угорських громадян - половина з них школярі від 9 до 16 років - які приїхали в Ужгород на екскурсію в рамках програми "Без кордонів!", біля Кафедрального собору міста атакувало близько 25 агресивно налаштованих молодиків.

Про це повідомляє угорський ресурс про Закарпаття Kárpátalja.ma.

Нападники вигукували на адресу угорців лайливі слова, обзивали їх "фашистами, імперіалістами, угорськими нацистами", зривали кокарди в кольорах угорського прапора, пише видання із посиланням на лист одного з екскурсантів.

Також повідомляється про інший напад на екскурсантів з Угорщини - того ж дня, і теж близько полудня, на мосту через Уж були атаковані студенти з угорського міста Мішкольц. Про це повідомив голова товариства "Угорська надія" Арпад Ковач.

За словами Ковача, з одягу студентів теж поздирали кокарди в кольорах національного прапора.

Кокарди - символ угорської революції, яка розпочалася в березні 1848 року

Генеральний консул Угорщини в Україні Йожеф Бачкаї висловив жаль і розчарування тим, що в Ужгороді за минулі вихідні відбулося два інциденти, пов'язані з угорськими туристами, хоч досі не було зафіксовано жодного подібного випадку, повідомляє Колиба.

Консул додав, що звернувся із заявою до українських правоохоронців з проханням розслідувати обидва інциденти.

Заступник держсекретаря з питань національної політики Угорщини Жужанна Репаш в коментарі для угорських ЗМІ зазначила, що в Закарпатті мирно співіснують багато різних національностей і ще ніколи не траплялося такого, щоб тут ображали угорців. За словами Репаш, ведеться розслідування.

Голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида заявив, що розділяє обурення угорської спільноти і попросив прокуратуру взяти справу на контроль, забезпечити неупереджене розслідування та покарати винних.

За словами прес-секретаря прокуратури Закарпатської області Вікторії Попович, організовано перевірку даних фактів, вирішується питання про порушення кримінальної справи.

"Не можна замовчати те, що відбулося, - зазначив Арпад Ковач. - Але ми не хочемо узагальнювати і через кількох екстремістів звинувачувати український народ. Скажімо, працівник Кафедрального собору був свідком інциденту - він не знав іноземної, але одразу ж вибачився перед нами за таку поведінку українців".

Ряд ЗМІ без посилань на конкретні джерела заявили про причетність до інцидентів партії "Свобода", яка 15 березня організувала в Ужгороді смолоскипну ходу на честь 74-ої річниці проголошення незалежності Карпатської України. "Свобода" відповіла, що такі заяви є провокацією і не відповідають дійсності.

15 березня відзначаються дві історичні дати - проголошення незалежності Карпатської України (1939 рік) і початок демократичного повстання проти австрійської монархії в Будапешті (1848 рік).

Дивіться також:

Всі матеріали за темою "Угорщина"

Всі матеріали за темою "Провокація"

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.