АНОНС: Як і чому спецслужби СРСР сіяли взаємну недовіру між українцями і євреями — лекція у Могилянці

Дискредитація та присвоєння антисемітського ярлика були одним із методів боротьби КДБ із українським визвольним рухом. Про це у лекції “Кухня антисемітизму від КДБ. Спроби загострення українсько-єврейських взаємин радянськими спецслужбами” розповість історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У лекції йтиметься про те, чому в 1950-1980-х роках радянські спецслужби сіяли взаємну недовіру між українцями і євреями. Для свого виступу автор використав раніше таємні інструкції й звіти співробітників спецслужб. На основі документів Володимир В’ятрович пояснює, як діяла "кухня антисемітизму" від КДБ.

"Свідома політика загострення українсько-єврейських відносин спиралася не лише на вигадані факти чи вміло влаштовані провокації. Її ефективність забезпечували реальні суперечності між обома народами.

Проте вони не були чимось винятковим, а навпаки, радше характерними для відносин практично між усіма сусідніми народами. Такі відносини часто виливалися у суперництво чи навіть відверту ворожнечу," — зазначає Володимир В’ятрович.

Сюжет про загострення українсько-єврейських взаємин радянськими спецслужбами увійшов до серії книг науковця "Історія України з грифом "Секретно".

Четвер, 28 травня 18:00

Місце: Національний університет "Києво-Могилянська академія" (м. Київ, вул. Волоська, 8/5, корпус 5, підвальне приміщення, ауд. 2).

Організатори: Магістерська програма "Юдаїка" Національного університету "Києво-Могилянська академія", Українська асоціація юдаїки, часопис "Judaika Ukrainica", видавництво "Laurus".

Вхід вільний.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.