9 травня 1945

70% українців вважають День Перемоги великим святом. Цікава соціологія

Ми готові підтримати примирення нацистських і радянських ветеранів більше, ніж примирення ветеранів УПА і Червоної армії. При цьому більша половина з нас вважає, що потрібно примиритися й не шукати в минулому ані правих, ані винних.

Понад дві третини громадян України (70,0%) вважають День Перемоги великим святом, ще 23,6% опитаних вважають цей день звичайним святом. Не вважають День Перемоги святом 4,7% респондентів і 1,7% опитаних не змогли відповісти на питання.

Розподіл відповідей на це питання не змінюється значною мірою протягом останніх 9 років - про це свідчать результати опитувань, проведених соціологічною службою Центру Разумкова.

Запитання і варіанти відповідей, які були в анкетах

Соціологічна служба Центру Разумкова працює давно, фахово і з гарною репутацією. Наведені нижче дані, очевидно, відповідають дійсності - громадяни України переважно досі називають ту війну Великою Вітчизняною, але проти встановлення пам'ятників Сталіну.

60% українців вважають Голодомор геноцидом

Ми готові підтримати примирення нацистських і радянських ветеранів більше, ніж примирення ветеранів УПА і Червоної армії. При цьому більша половина з нас вважає, що потрібно примиритися й не шукати в минулому ані правих, ані винних. Але третина наполягає, щоб винних покарати, хоча б сьогодні.

Президент Ющенко теж вважав, що потрібно примиритися

Пошуки історичного компромісу, про необхідність якого зараз говорять, і способи його досягнення мали б, вочевидь, брати до уваги і цей соціологічний матеріал.

Отже, війну проти фашизму українці переважно схильні називати Великою Вітчизняною, до такої назви схиляються більше двох третин опитаних (66,2%). Близько чверті респондентів (28,6%) називають цю війну Другою світовою. Інші відповіді дали 2,4% респондентів, решта - вагалися з відповіддю.

Протягом останніх 9 років переважна більшість називають цю війну саме Великою Вітчизняною.

 Дані у відсотках від усього числа опитаних

Респондентам також задавалося питання "Протягом двадцятого сторіччя в історії України було багато подій, коли українці масово знищували один одного: це Перша і Друга світові війни, громадянські війни, політичні репресії. Як Ви вважаєте, який з наведених шляхів рішення взаємних образ є кращим?".

Половина опитаних  (53,8%) обрали відповідь "Потрібно примиритися і вважати, що не було ні правих, ні винних". Водночас 28,7% респондентів вважають, що потрібно, щоб винні обов'язково були покарані, навіть через багато років.

Решта опитаних вагалися з відповіддю.

 Таблиці: Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова

Проте у випадку конкретних ініціатив прихильників примирення виявляється значно менше.

Так ідея примирення ветеранів ОУН-УПА та Радянської армії має майже порівну прихильників (34,6%) і противників (37,2%). Понад чверть опитаних поставилися до цієї ініціативи байдуже, або не змогли відповісти на питання.

Дещо більше прихильників (38,1%) і менше противників (31,7%) має ідея примирення ветеранів радянської та німецької армій.

Водночас переважно негативно громадяни України ставляться до ініціативи встановлення пам'ятників Йосипу Сталіну в містах України. Підтримали цю ініціативу лише 5,7% опитаних, а негативно поставилися до неї дві третини (68,0%) респондентів. Близько чверті опитаних (26,3%) залишаються байдужими до цієї ідеї або вагалися з відповіддю.

 Кількість прихильників і противників примиренням між "комуністичними й націоналістичними" ветеранами майже однакова

Підтримка ініціативи встановлення пам'ятників Сталіну знизилася, порівняно з минулим роком, коли підтримували цю ідею 9,6% опитаних, а не підтримували - 56,7%.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 1 по 5 квітня 2011 року в усіх регіонах України. Опитано 2009 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки - 2,3%.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.