ВОЛГОГРАД ПЕРЕЙМЕНУВАЛИ НА СТАЛІНГРАД

Депутати Волгоградської міської думи вирішили у дні урочистостей називати місто на честь Сталіна. Шість днів на рік місто на Волзі буде використовувати для своєї назви словосполучення "місто-герой Сталінград". Цю фразу також уживатимуть у своїх виступах представники влади.

Про це повідомляє Лента з посиланням на сайт міської влади.

Назва "місто-герой Сталінград" буде використовуватися на міських заходах 2 лютого - в день закінчення Сталінградської битви, в День перемоги 9 травня, в День скорботи 22 червня, 23 серпня - в День пам'яті жертв масованого бомбардування Сталінграда, 2 вересня - в День закінчення Другої світової війни, 19 листопада - в День початку розгрому німців під Сталінградом.

У ці дні історичну назву також будуть використовувати в своїх виступах представники влади.

За кілька годин до рішення волгоградських депутатів активісти КПРФ і Профспілки громадян Росії передали президенту 50 тисяч підписів з проханням перейменувати місто в Сталінград.

Але джерело у міськдумі зазначило, що рішення парламенту не пов'язане з ініціативою комуністів і членів профспілки. На сайті думи сказано, що депутати прийняли документ "на підставі звернень ветеранів Великої вітчизняної війни".

Крім того, з 2 лютого до 9 травня у Волгограді, Читі і Санкт-Петербурзі курсуватимуть рейсові мікроавтобуси Fiat Ducato з портретом Йосипа Сталіна. На маршрути у Волгограді вийдуть п'ять "сталінобусів", у Читі - два-три, додають "Тексти".

2 лютого цього року відзначається 70 років з дня закінчення Сталінградської битви, яка вважається переломним етапом у Великій вітчизняній і Другій світовій війнах.

У складі військ Сталінградського фронту було кількадесят тисяч українців - загалом радянські війська під час битви на 10% складалися з громадян Української РСР. 15 із 112 Героїв СРСР, нагороджених за участь у Сталінградській битві - українці. Легендарний "будинок Павлова" обороняли 24 воїна 13-ої гвардійської стрілецької дивізії, з них 7 - наші земляки.

Волгоград був заснований під назвою Царицин у 1580-их роках царською адміністрацією Московської держави після знищення Астраханського ханства - як фортеця для охорони річкового шляху Волгою. Назву Царицин зберігав до 1920-х років.

У 1925 року перейменований на Сталінград - на честь Сталіна, який у 1918-му на чолі більшовицьких військ керував обороною Царицина від білогвардійців.

З серпня 1942-го до січня 1943 року місто було епіцентром Сталінградської битви - спроб нацистських військ вийти до Волги і захопити регіон. Внаслідок військових дій місто було знищене - 90% будинків, усі підприємства й комунальні служби. З кількасот тисяч людей у Сталінграді залишилося 1515 осіб і 200 тисяч трупів цивільних і солдат.

В 1961 році за рішенням XXII з'їзду КПРС у процесі хрущовської десталінізації місто було перейменоване на Волгоград.

Нагадаємо, в Росії діє іцініатива "Автобус Перемоги", яка розміщує фотопортрети Йосипа Сталіна на громадському транспорті. Ініціатори акції кілька разів заявляли про запуск "сталінобусів" в Україні, але ці заяви виявилися "качкою".

Дивіться також:

"Сталінград" Федора Бондарчука. Репортаж зі зйомок. ФОТО

15 гріхів Канібалісімуса. Про те, які злочини вчинив Сталін

У Грузії відновили пам'ятник Сталіну. ФОТО

Сталін воював проти власного народу - прем'єр-міністр РФ Мєдвєдєв

В Росії продають учнівські зошити із зображенням Сталіна. ФОТО

Запорізька міськрада легалізувала "пам'ятник Сталіну"

Сталін на радянських та іноземних обкладинках. АРТЕФАКТИ

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.